Максиміліан Баденський

Максиміліан Александр Фрідріх Вільгельм Баденський (нім. Maximilian Alexander Friedrich Wilhelm Prinz von Baden; 10 липня 1867(18670710) — 6 листопада 1929) — баденський принц з династії Церінгенів, німецький політичний і військовий діяч, останній канцлер Німецької імперії (з 3 жовтня до 9 листопада 1918 року). Оголосив про зречення Вільгельма II і залишив свою посаду, передавши повноваження Фрідріху Еберту. Його ім'ям названо палац принца Макса в Карлсруе.

Максиміліан Баденський
Maximilian von Baden
Максиміліан Баденський
рейхсканцлер Німецької імперії
3 жовтня — 9 листопада 1918 року
Монарх Вільгельм III
Попередник Георг фон Гертлінг
Наступник Фрідріх Еберт
прем'єр-міністр Пруссії
3 жовтня — 9 листопада 1918 року
Монарх Вільгельм III
Попередник Георг фон Гертлінг
Наступник Фрідріх Еберт
міністр закордонних справ Пруссії
3 жовтня — 9 листопада 1918 року
Монарх Вільгельм III
Попередник Георг фон Гертлінг
Наступник Фрідріх Еберт
Народився 10 липня 1867(1867-07-10)[1][2][…]
Баден-Баден, Велике герцогство Баден[1]
Помер 6 листопада 1929(1929-11-06)[1][2][…] (62 роки)
Залем[1]
Відомий як політик
Країна Велике герцогство Баден і Німецька імперія
Освіта Лейпцизький університет і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Політична партія незалежний політик
Династія Церінгени
Батько Вільгельм Баденський
Мати Марія Максиміліанівна Лейхтенберзька
У шлюбі з Марія Луїза Ганноверська
Діти Марія Александра, Бертольд
Релігія протестантизм
Нагороди
Орден Вірності (Баден)
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден)
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Орден Святого Губерта
Орден Святого Георгія (Ганновер)
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Орден Чорного орла
Орден Вендської корони
Орден Людвіга Гессенського
Орден дома Гогенцоллернів
Великий хрест ордена Білого Сокола
Орден Рутової корони
Залізний хрест 2-го класу
Орден Військових заслуг Карла Фрідріха
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Орден Слона
Кавалер Великого хреста ордена «Святий Олександр»
Орден князя Данила I
Орден Святого Андрія Первозванного
Підпис

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в сім'ї принца Вільгельма Баденського і Марії, княгині Романівської і герцогині Лейхтенберзької (з роду Богарне). Онук великого герцога Леопольда Баденського, принцеси Софії Шведської, герцога Максиміліана Лейхтенберзького і великої княгині Марії Миколаївни.

У липні 1900 року Максиміліан одружився з Марією Луїзою, принцесою Ганноверською (1879—1948), дочкою Ернста Августа II Ганноверського. У подружжя народилося двоє дітей:

  • Марія Александра (1902–1944), згодом вийшла заміж за принца Вольфганга Гессен-Кассельського;
  • Бертольд (1906–1963).

Дотримувався ліберальних поглядів як до, так і під час Першої світової війни. Восени 1918 року Максиміліана було призначено канцлером Німеччини, щоб домовитися про перемир'я із союзниками та зберегти монархію. Він сформував уряд, який вперше включав соціал-демократів: Фрідріха Еберта та Філіппа Шайдемана. 1 листопада 1918 року захворів на застуду. «Надмірна доза снодійного, — писав Девід Ллойд Джордж, — занурила його в забуття на 36 вирішальних годин з 1 по 3 листопада. Коли він прокинувся, виявилося, що останні союзники Німеччини — Туреччина й Австро-Угорщина — вже вийшли з війни. А заворушення, розпалювані більшовицькими агітаторами, спалахнули по всій Німеччині»[3].

Нагороди

Нагороди Німеччини

Іноземні нагороди

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118732137 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Lundy D. R. The Peerage
  3. Ллойд Джордж Д. Военные мемуары. М., 1938 г., Т. 6, с. 145
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.