Вільгельм III

Фрідріх Вільгельм, Фрідріх Вільгельм Віктор Август Ернст (нім. Friedrich Wilhelm Victor August Ernst; нар. 6 травня 1882 року, Потсдам — пом. 20 липня 1951 року, Гехінген ) — кронпринц Німецької імперії та Прусського королівства.

Вільгельм III
нім. Friedrich Wilhelm Victor August Ernst von Preußen
Народився 6 травня 1882(1882-05-06)[1][2][…]
Потсдам, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1]
Помер 20 липня 1951(1951-07-20)[1][2][…] (69 років)
Гехінген[1]
·хвороба
Поховання Замок Гогенцоллерн
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер, політик
Alma mater Боннський університет
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Членство Сталевий шолом і Corps Borussia Bonnd[3]
Титул Принц Оранський і кронпринц
Військове звання генерал від інфантерії
Рід Гогенцоллерни
Батько Вільгельм II Гогенцоллерн[4]
Мати Августа-Вікторія
Брати, сестри Вікторія Луїза Прусська, Адальберт Фердинанд Прусський, Август Вільгельм Прусський, Йоахім Прусський, Оскар Прусський і Айтель Фрідріх Прусський
У шлюбі з Цецилія Мекленбург-Шверінська
Діти Вільгельм Прусський, Prince Hubertus of Prussia, Prince Frederick of Prussiad, Луї Фердинанд, Princess Alexandrine of Prussiad і Princess Cecilie Viktoria of Prussiad
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден дому Гогенцоллернів з мечами
Орден Вендської корони
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Військовий хрест Фрідріха (Ангальт)
Орден Вірності (Баден)
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Орден Генріха Лева
Орден Людвіга Гессенського
Великий хрест ордена Білого Сокола
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Столітня медаль
Великий хрест Військового ордена Святого Генріха
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Орден Військових заслуг Карла Фрідріха
Великий хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Ганзейський Хрест (Бремен)
Ганзейський Хрест (Любек)
Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Почесний хрест (Ройсс)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер ордена Золотого руна
Орден Слона
Орден підв'язки
Кавалер Королівського Вікторіанського ланцюга
Орден Святого Олафа (командор із зіркою)
Кавалер Великого хреста ордена «Святий Олександр»
Орден Подвійного дракона
Великий хрест Ордену Спасителя
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Орден князя Данила I
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Лева і Сонця 1 ступеня
Кавалер Великого хреста ордена Христа
Орден Кароля I
Великий Хрест ордена Корони Румунії
Орден Білого орла (Сербія)
Орден Пошани (Османська імперія)
Орден Слави (Османська імперія)
Орден Османие 1 ступеня
Великий хрест Авіського ордена
Орден Королівського дому Чакрі
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
IMDb ID 0389818

Старший син кайзера Вільгельма II та імператриці Августи-Вікторії. Народився в Мармуровому палаці Потсдама.

Майбутній спадкоємець Німецької імперії з'явився на світ у прусському королівському Будинку Гогенцоллернів 6 травня 1882 в Потсдамі, в сім'ї принца Вільгельма (1859–1941), майбутнього останнього імператора Німеччини Вільгельма II Гогенцоллерна.

Освіта та виховання

Кронпринц Вільгельм навчався в Плені. У віці 10 років у 1892 році був записаний до прусської гвардії. Пізніше витримав офіцерський іспит і в 1900 році 18-річний кронпринц був становлений в обер-лейтенанти 1-го гвардійського піхотного полку.

У 1901–1903 рр. кронпринц навчався в Боннському університеті. У 1906–1908 рр. і з 1913 року служив у Великому Генштабі Німецької імперії. З жовтня 1908 кронпринц був командиром 1-го батальйону 1-го гвардійського піхотного полку, а з 1911 року — командиром 1-го Лейб-гусарського полку в Данцигу.

Міжвоєнна діяльність

Після підписання перемир'я 11 листопада 1918 кронпринц Вільгельм змушений був скласти з себе командування і оселитися у вигнанні в м.Остерланд на острові Віріген в Нідерландах, де тоді ж сховався і останній імператор Німеччини Вільгельм II.

Вільгельм III та А.Гітлер

1 грудня 1918 кронпринц Вільгельм остаточно зрікся своїх прав на престол Німеччини. 9 листопада 1923 кронпринц Вільгельм отримав дозвіл жити в Німеччині і оселився у своєму маєтку поблизу Потсдама. У 1932 році під час президентських виборів до Рейхстагу він виступив на підтримку Адольфа Гітлера. Посланий Гітлером в Нідерланди Герман Герінг, торкнувся у розмові з Вільгельмом і його дружиною питання про можливість повернення престолу Гогенцоллернам. Гітлер, безсумнівно, був зацікавлений у підтримці зв'язків і з екс-принцом, що додавали нацистській партії все більше значення в міру зростання її популярності серед виборців. Зазнавши невдачі зі спробою висунення власної кандидатури на виборах до рейхстагу 1932 р., екс-кронпринц закликав виборців віддати голоси Гітлеру, неодноразово виступав на підтримку націонал-соціалістів і спонукав батька заявити про свої симпатії до фюрера, проте кронпринц скоро розчарувався в ньому, так як Гітлер зовсім не збирався реставрувати монархію, хоча ще в 1925 р. Гітлер переконував Вільгельма, що вбачає «у відновленні монархії вінець своїх прагнень». У 1945 році кронпринц Вільгельм був інтернований французькими військами, проте після закінчення Другої світової війни був відпущений на свободу. Кронпринц Вільгельм був автором мемуарів: «Спогади про моє життя» (1922) та «Мої спогади про німецькі військові дії» (1922). Останній кронпринц Німецької імперії помер у вигнанні на 69-му році життя 20 липня 1951 від серцевого нападу в м. Гехінген (Баден-Вюртемберг).

Нагороди

Нагороди Німеччини

Іноземні нагороди

Бібліографія
  • Aus meinem Jagdtagebuch, Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart/Berlin 1912
  • Erinnerungen des Kronprinzen Wilhelm. Aus den Aufzeichnungen, Dokumenten, Tagebüchern und Gesprächen, herausgegeben von Karl Rosner, Cotta, Stuttgart/Berlin 1922
  • Meine Erinnerungen aus Deutschlands Heldenkampf, E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1923
  • Ich suche die Wahrheit! – Ein Buch zur Kriegsschuldfrage, Cotta, Stuttgart/Berlin 1925

Посилання

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #11877185X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Find a Grave — 1995.
  3. (unspecified title) — Corps Borussia Bonn.
  4. Autoren v. Allgemeine Deutsche Biographie / Hrsg.: Historische Commission bei der königl. Akademie der Wissenschaften — Duncker & Humblot, 1875.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.