Максиміліан Михелчич

Максиміліан Михелчич (словен. Maksimilijan Mihelčič, нар. 29 липня 1929, Лайбах пом. 29 березня 1958, Загреб) югославський футболіст, що грав на позиції воротаря. Відомий виступами, зокрема, за клуб «Граджянскі» (Загреб), а також національну збірну Югославії. Дворазовий чемпіон Югославії. Один з найкращих словенських футболісті між-воєнного часу[2].

Максиміліан Михелчич
Максиміліан Михелчич
Особисті дані
Народження 29 липня 1905(1905-07-29)
  Лайбах, Австро-Угорщина
Смерть 29 березня 1958(1958-03-29) (52 роки)
  Загреб, СФРЮ
Громадянство  Югославія
Позиція воротар
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1922–1924 «Гермес» (Любляна)?(?)
1924–1934 «Граджянскі» (Загреб)118[1] (0)
1934–1938 «Спарта» (Загреб)?(?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1925–1931 Югославія 18 (-43)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Є вихованцем футбольного клубу «Гермес» (Любляна).

Наприкінці 1924 року приєднався до команди «Граджянскі» (Загреб), де мав стати заміною багаторічному воротарю і зірці команди Драгутинові Врджюці. Дебютував у офіційному матчі в складі нового клубу 11 січня 1925 року в матчі кубка Загреба проти клубу «Южна Жалєзница» (12:0)[3]. У першому сезоні грав у складі нечасто: по два матчі у переможних для команди розіграшах чемпіонату і кубку Загреба, поступаючись місцем у основі Вілиму Вокауну. Але уже наступного сезону Михелчич закріпився в основному складі. Був одним з провідних гравців клубу разом з такими футболістами, як Еміл Першка, Франьо Мантлер, Рудольф Рупець, Густав Ремець, Франьо Гілер, Рудольф Хітрець, Драгутин Врагович, Степан Пасінек, Драгутин Бабич, Славин Циндрич та іншими.

В 1926 році став переможцем чемпіонату Югославії. В 1/4 і 1/2 фіналу «Граджянскі» розгромив «Ілірію» (Любляна) і «Славію» (Осієк) з рахунками 7:1 і 7:0 відповідно. У фіналі клуб зустрівся з переможцем двох попередніх чемпіонатів «Югославією», яку переміг з рахунком 2:1.

Ще один титул чемпіона Югославія Михелчич виграв у 1928 році. Команда здобула чотири перемоги і одного разу програла в одноколовому ліговому турнірі для шести учасників. Максиміліан зіграв у чотирьох матчах змагань з п'яти проведених.

По завершенні сезону чемпіон переміг 5:1 «Югославію» у відбірковому матчі за право зіграти у зіграти міжнародному турнірі для провідних клубів Центральної Європи Кубку Мітропи[4]. В 1/4 фіналу змагань «Граджянські» переміг у першому матчі чемпіона Чехословачинни клуб «Вікторію» — 3:2. Проте, у матчі відповіді упевнену перемогу святкували суперники — 1:6.

Загалом у складі «Граджянскі» зіграв у 1924—1934 роках в офіційних іграх 137 матчів. Серед них 26 матчів у чемпіонаті Югославії, 92 матчі у чемпіонаті Загреба і кваліфікації до національної першості, 16 матчів у кубку Загреба, 2 матчі у кубку Мітропи, 1 матч у кваліфікації до кубку Мітропи.

Завершував кар'єру в команді «Спарта» (Загреб).

Певний час був водієм мера міста Загреб. Після Другої світової війни тренував молодіжну команду клубу «Динамо» (Загреб).

Виступи за збірну

1925 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у грі проти Чехословаччини (0:7).

Учасник Олімпійських ігор 1928 року в Амстердамі, де був резервним гравцем команди.

Перед чемпіонатом світу 1930 року саме Михелчич був основним гравцем національної команди. Проте, через конфлікт у федерації, до Уругваю відправились лише сербські футболісти. А колега і конкурент Максиміліана воротар Милован Якшич став одним з героїв турніру, відзначившись у грі проти збірної Бразилії, що завершилась сенсаційною перемогою європейців з рахунком 2:1[5].

Після чемпіонату світу Михелчич зіграв ще чотири гри за збірну у змаганнях за Балканський кубок. Загалом на його рахунку 18 поєдинків у головній команді країни.

Виступав у складі збірних Любляни і Загреба. Ще будучи гравцем «Гермеса», у складі збірної Любляни був учасником Кубка короля Олександра 1924, турніру для збірних найбільших міст Югославії[6].

У 1925 і 1926 роках уже у складі збірної міста Загреба ставав переможцем кубка короля Олександра. 1925 року Загреб у фіналі переграв Спліт з рахунком 3:1, а на попередніх стадіях переміг Любляну (3:1) і Белград (2:1), а Михелчич відіграв в усіх матчах змагань[7].

У першості 1926 року збірна Загреба за безпосередньої участі Максиміліана Михелчича послідовно переграла команди Сараєво (6:2), Суботиці (4:3) і Белграда у фіналі (3:1)[8]. Таким чином збірна Загреба втретє поспіль виграла турнір і навічно залишила собі трофей, подарований тодішнім королем Олександром. У збірній Загреба Михелчич зіграв 20 матчів.

 Статистика матчів і голів за збірну —  Югославія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
28.10.1925ПрагаЧехословаччина 7 – 0 Югославіятовариський матч-
30.05.1926ЗагребЮгославія 3 – 1 Болгаріятовариський матч-
28.06.1926ЗагребЮгославія 2 – 6 Чехословаччинатовариський матч- 46'
10.05.1927Бухарест Румунія 0 – 3 ЮгославіяКубок короля Олександра-
15.05.1927СофіяБолгарія 0 – 2 Югославіятовариський матч-
31.07.1927БелградЮгославія 1 – 1 Чехословаччинатовариський матч- 52'
28.10.1927ПрагаЧехословаччина 5 – 3 Югославіятовариський матч-
10.05.1929БухарестРумунія 2 – 3 ЮгославіяКубок короля Олександра-
19.05.1929КоломбоФранція 1 – 3 Югославіятовариський матч-
28.06.1929ЗагребЮгославія 3 – 3 Чехословаччинатовариський матч-
06.10.1929Бухарест Румунія 2 – 1 ЮгославіяБалканський кубок-
28.10.1929ПрагаЧехословаччина 4 – 3 Югославіятовариський матч-
26.01.1930АфіниГреція 2 – 1 ЮгославіяБалканський кубок-
04.05.1930БелградЮгославія 2 – 1 РумуніяКубок короля Олександра-
16.11.1930Софія Болгарія 0 – 3 ЮгославіяБалканський кубок-
28.06.1931ЗагребЮгославія 2 – 4 РумуніяБалканський кубок-
02.10.1931СофіяТуреччина 2 – 0 ЮгославіяБалканський кубок-
04.10.1931 Софія Болгарія 3 – 2 ЮгославіяБалканський кубок-
Усього Матчів 18 Голів -43

Трофеї і досягнення

Примітки

  1. У чемпіонаті Загреба і фінальному турнірі чемпіонату Югославії
  2. характеристика гравця на сайті exyufudbal.in.rs. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 31 березня 2017.
  3. Подробиці матчу
  4. Виступи югославських клубів у кубку Мітропи і кваліфікація до нього. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 31 березня 2017.
  5. Подробиці матчу Югославія — Бразилія
  6. Кубок короля Олександра 1924 року. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 31 березня 2017.
  7. Кубок короля Олександра 1925. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 31 березня 2017.
  8. Кубок короля Олександра 1926. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 31 березня 2017.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.