Макс-Герман Бауер
Макс-Герман Бауер (нім. Max-Hermann Bauer; 24 липня 1912, Вільгельмсгафен — 6 квітня 1940, Північне море) — німецький офіцер-підводник, корветтен-капітан крігсмаріне.
Макс-Герман Бауер | |
---|---|
нім. Max-Hermann Bauer | |
Народився |
24 липня 1912[1] (109 років) Вільгельмсгафен |
Помер |
Атлантичний океан |
Діяльність | підводник, солдат, Marineoffizier |
Знання мов | німецька[1] |
Учасник | Друга світова війна[1] |
Військове звання | Корветтен-капітан |
Батько | Герман Бауер[2] |
Нагороди | |
Біографія
Син адмірала Германа Бауера. 1 квітня 1930 року вступив у рейхсмаріне. З 1 листопада 1937 по 24 листопада 1939 року — командир підводного човна U-18, на якому здійснив 4 походи (47 днів у морі). З 12 грудня 1939 року — командир U-50, на якому здійснив 2 походи (30 днів у морі). 6 квітня 1940 року при проведенні другого бойового походу човен підірвався на мінному полі № 7 у Північному морі, яке встановили британські есмінці «Експрес», «Еск», «Ікарус» та «Імпалсів». Внаслідок вибуху човен затонув з усім екіпажем з 44 осіб поблизу голландського острову Терсхеллінг.
Всього за час бойових дій Бауер потопив 5 ворожих кораблів загальною водотоннажністю 16 589 брт.
№ | Дата | Назва | Тип | Належність | Водотоннажність (брт) | Вантаж | Конвой | Результат та координати | Наслідки атаки для екіпажу |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 18 листопада 1939 | Parkhill[3] | торговий пароплав | Велика Британія | 500 | 449 тонн вугілля | потоплено
58°07' пн.ш. 2°18' зх.д. |
9 (всі загинули) | |
2 | 11 лютого 1940 | Orania[4] | суховантажне судно | Швеція | 1854 | кукурудза, висівки та макуха | потоплено 61°33′ пн. ш. 0°07′ зх. д. |
24 (14 загиблих та 10 вціліло) | |
3 | 15 лютого 1940 | Maryland[5] | суховантажне судно | Данія | 4895 | макуха | потоплено 57°09′ пн. ш. 12°00′ зх. д. |
34 (усі загинули) | |
4 | 21 лютого 1940 | Tara[6] | суховантажне судно | Нідерланди | 4760 | зерно | потоплено 42°45′ пн. ш. 10°25′ зх. д. |
||
5 | 22 лютого 1940 | British Endeavour[7] | танкер | Велика Британія | 4580 | баласт | OGF 19 | потоплений 42°11′ пн. ш. 11°35′ зх. д. |
38 (5 загиблих та 33 вціліли) |
Звання
- Кандидат в офіцери (1 квітня 1930)
- Морський кадет (10 жовтня 1930)
- Фенріх-цур-зее (1 січня 1932)
- Обер-фенріх-цур-зее (1 жовтня 1934)
- Лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1934)
- Обер-лейтенант-цур-зее (1 червня 1936)
- Капітан-лейтенант (1 квітня 1939)
- Корветтен-капітан (1 травня 1940, посмертно)
Нагороди
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Нагрудний знак підводника (23 листопада 1939)
- Залізний хрест
- 2-го класу (23 листопада 1939)
- 1-го класу (3 березня 1940)
Посилання
Примітки
- Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 23. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 281. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- Parkhill (British Steam merchant) - Ships hit by German U-boats during WWII - uboat.net. uboat.net. Процитовано 11 серпня 2020.
- Orania
- Maryland
- Tara
- British Endeavour