Макс-Йозеф Пемзель

Макс-Йозеф Пемзель (нім. Max-Josef Pemsel; 15 січня 1897, Регенсбург30 червня 1985, Ульм) — німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту і бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Макс-Йозеф Пемзель
нім. Max-Josef Pemsel
Народився 15 січня 1897(1897-01-15)[1]
Регенсбург, Баварія, Німецька імперія[2]
Помер 30 червня 1985(1985-06-30)[1] (88 років)
Ульм, Тюбінген, Баден-Вюртемберг, ФРН
Поховання Нордфрідгофd
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання  Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Німецький Олімпійський знак 2-го класу
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Командорський хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН
Баварський орден «За заслуги»
Легіон Заслуг (Офіцер) (США)

Біографія

4 квітня 1916 року вступив в Баварську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 15 жовтня 1935 року — 1-й офіцер Генштабу 1-ї гірської бригади (з 9 квітня 1938 року — дивізії). Учасник Польської кампанії. Восени 1940 року призначений начальником Генштабу 18-го гірського корпусу, дислокованого в Греції. Взимку 1941/42 року корпус перевели в Скандинавію. В квітні 1943 року відправлений в резерв фюрера, 20 травня призначений начальником штабу 7-ї армії, офіційно вступив на посаду 1 червня і залишався на ній до 28 липня 1944 року (з перервою в квітні-травні). З 20 серпня 1944 року — командир 6-ї гірської дивізії. 29 квітня 1945 року потрапив в полон. 28 квітня 1948 року звільнений. 26 квітня 1956 року вступив в бундесвер. 30 вересня 1961 року вийшов у відставку.

Звання

Нагороди

Література

  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S.161
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S.586

Посилання

Примітки

  1. Munzinger Personen
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1026794153 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.