Макс Блек

Макс Блек (24 лютого 1909, Баку, Російська імперія — 27 серпня 1988, Ітака, США) — британсько-американський філософ, зробив значний вплив на розвиток аналітичної філософії першої половини 20-го століття. Вніс помітний внесок в такі дисципліни, як філософія мови, філософія математики, філософія науки і філософія мистецтва. Відзначився також виданням і класичним перекладом (разом з Пітером Гічом) робіт таких філософів, як Фреге.

Макс Блек
англ. Max Black
Народження 24 лютого 1909(1909-02-24)[1][2][…]
Баку, Російська імперія
Смерть 27 серпня 1988(1988-08-27)[1][2][…] (79 років)
Ітака, штат Нью-Йорк, США[3]
Громадянство (підданство)  США
Знання мов
  • англійська[1]
    • Діяльність
  • викладач університету, математик
    • Викладав Університет Корнелла, Іллінойський університет в Урбана-Шампейн і UCL Institute of Educationd
    Член Американська академія мистецтв і наук
    Школа / Традиція Аналітична философія
    Основні інтереси філософія мови, філософія математики, філософія науки і філософія мистецтва
    Значні ідеї автор терміну Гільйотина Юма
    Alma mater Queens' Colleged
    Нагороди

    Грант Ґуґґенгайма (1950)

    Член Американської академії мистецтв і наук

    Життя і кар'єра

    Народився в Баку, в Російській імперії (сучасний Азербайджан) в заможній єврейській родині (справжнє прізвище батька Чорний)[4]. Виріс уже в Лондоні, куди його сім'я перебралася в 1912 році. З дитинства грав на скрипці і фортепіано і навіть думав про кар'єру професійного піаніста, але в підсумку віддав перевагу кар'єру в галузі математики. Навчався математики в Королівському коледжі при Кембриджі, де розвинув інтерес до філософії математики. В цей час в Кембриджі викладали такі особистості, як Бертран Рассел, Людвіг Вітгенштейн, Джордж Мур і Френк Рамсей, що не могло не вплинути на молодого Блека. Випустився у 1930, після чого отримав грант на річне стажування в Геттінгенському університеті. Там він працював над своєю першою книгою «Природа математики» (видана в 1933 році), пов'язаною з Principia Mathematica Бертрана Рассела і останніми дослідженнями в області філософії математики.

    У 1937 році вийшла його робота з філософії науки «Невизначеність: Вправа в логічному аналізі», в якій піддав розгляду, з одного боку, природу та спостережність невизначеності, з іншого боку, можливе значення невизначеності для логіки. У 1939 році Макс захистив докторську дисертацію по темі «Теорії логічного позитивізму».

    У 1936—1940 роках викладав у Лондонському університеті, а потім на запрошення Університету Урбана в Іллінойсі перебрався до США і протягом 6 років викладав на кафедрі філософії.

    З 1946 по 1977 рік був професором філософії Корнельського університету в Ітаці. За час роботи отримав громадянство США (натуралізований в 1948 році) і був обраний членом Американської академії мистецтв і наук у 1963[5]. Після 1977 року, не перериваючи наукової діяльності, читав лекції у великому числі університетів різних країн світу.

    З 1981 по 1984 рік Блек був президентом Міжнародного Інституту Філософії (Париж).

    Внесок

    Видатний учений, його праці в галузі філософії мови, філософії математики та науки в цілому, філософії мистецтва та концептуального аналізу зіграли важливу роль у розвитку аналітичної філософії. Автор понад 200 наукових робіт.

    Вибрана бібліографія
    • Black, Max (1937). «Vagueness: An exercise in logical analysis». Philosophy of Science 4: 427—455. Reprinted in R. Keefe, P. Smith (eds.): Vagueness: A Reader, MIT Press 1997, ISBN 978-0-262-61145-9
    • Black, Max (1949). Language and philosophy: Studies in method, Ithaca: Cornell University Press.
    • Black, Max (1954). "Metaphor, " Proceedings of the Aristotelian Society, 55, pp. 273—294.
    • Black, Max (1962). Models and metaphors: Studies in language and philosophy, Ithaca: Cornell University Press.
    • Black, Max (1979). "More about Metaphor, " in A. Ortony (ed): Metaphor & Thought.

    Примітки
    1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. Архів історії математики Мактьютор
    3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #14239601X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
    4. Encyclopaedia Judaica, 2nd ed.
    5. Book of Members, 1780–2010: Chapter B. American Academy of Arts and Sciences.

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.