Готлоб Фреге
Фрі́дріх Лю́двіг Го́тлоб Фре́ге (нім. Friedrich Ludwig Gottlob Frege; *8 листопада 1848, Вісмар — †26 липня 1925, Бад-Кляйнен) — німецький логік, математик та філософ. Представник школи аналітичної філософії.
Готлоб Фреге | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Friedrich Ludwig Gottlob Frege | ||||
Західна філософія | ||||
| ||||
Народження |
8 листопада 1848 Вісмар, Німеччина | |||
Смерть |
26 липня 1925 (76 років) Бад-Кляйнен, Німеччина | |||
Громадянство (підданство) | Німеччина | |||
Знання мов |
| |||
Ім'я при народженні | нім. Friedrich Ludwig Gottlob Frege | |||
Діяльність |
| |||
Викладав | Єнський університет | |||
Член | Леопольдина[2] | |||
Науковий ступінь | доктор філософії (1873) і габілітація (1874) | |||
Школа / Традиція | аналітична філософія | |||
Основні інтереси | філософія математики, математична логіка, філософія мови | |||
Значні ідеї | принцип композиціональності, числення предикатів, логіцизм, аналітична філософія, філософія буденної мови | |||
Вплинув | Джузеппе Пеано, Бертран Рассел, Рудольф Карнап, Людвіг Вітгенштейн, Мікаель Дюмметт, Едмунд Гуссерль, та більшість аналітичної філософії | |||
Alma mater | Єнський університет (1871) і Геттінгенський університет (1874) | |||
Зазнав впливу |
| |||
Вчителі | Ернст Аббе, Ernst Christian Julius Scheringd і Вільгельм Едуард Вебер | |||
Визначний твір |
| |||
Історичний період | Філософія XIX століття | |||
У шлюбі з | Margarete Katharina Sophia Anna Liesebergd | |||
| ||||
Готлоб Фреге у Вікісховищі |
Сформулював ідею логіцизму, тобто напрямку в основах математики та філософії математики, основною тезою якого є твердження про «зводимість математики до логіки».
Біографія
Батько Фреге був шкільним учителем, викладав математику. Фреге почав свою вищу освіту в Єнському університеті в 1869 р. Через два роки він переїхав до Геттінгену, де він і захистив в 1873 р. свою дисертацію з математики «Über eine geometrische Darstellung der imaginären Gebilde in der Ebene» (Про геометричне подання уявних об'єктів на площині). Після захисту дисертації він повернувся в Йену, де під керівництвом Аббе написав габілітаційну роботу «Rechnungsmethoden, die sich auf eine Erweitung des Größenbegriffes gründen» (Методи розрахунків, які засновані на розширенні поняття розмірності) (1874) і отримав місце приват-доцента (1875). В 1879 р. він став екстраординарним, в 1896 р. — ординарним професором. З його безпосередніх учнів широко відомий тільки Рудольф Карнап (згодом — один з членів Віденського гуртка і автор ряду важливих робіт з філософії науки). Оскільки всі діти Фреге померли до досягнення зрілості, в 1905 р. він взяв у будинок прийомного сина.
Популяризація його ідей Карнапом, Бертраном Расселом та Людвігом Вітгенштайном зробила Фреге відомим в певних колах ще в 1930-тих. В англомовному світі його роботи стали широко відомі тільки після Другої світової війни, значною мірою завдяки тому, що багато логіків та філософів, які вважали спадщину Фреге важливим внеском у розвиток філософської думки (наприклад, Рудольф Карнап, Курт Гедель та Альфред Тарський), змушені були емігрувати в США. Вони сприяли появі англійських перекладів основних робіт Фреге, які й принесли йому широку популярність.
Праці Фреге
- Фреге Г. Основи арифметики. Логіко-математичне дослідження поняття числа. — К. : Port-Royal, 2001. — 142 с. — ISBN 966-7068-10-3.
- Фреге Г. Избранные работы. — М. : Дом интеллектуальной книги, 1997. — 159 с.
- Фреге Г. Логика и логическая семантика. — М. : Аспект Пресс, 2000. — 512 с.
- Фреге Г. Логические исследования. — Томск : Водолей, 1997. — 128 с.
- Frege on Being, Existence and Truth
- Begriffsschrift
- Die Grundlagen der Arithmetik in PDF
Див. також
- 21665 Фреге — астероїд, названий на честь математика[3].
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://www.leopoldina.org/de/mitglieder/mitgliederverzeichnis/member/3299/
- База даних малих космічних тіл JPL: Готлоб Фреге (англ.).
Джерела та література
- Фреге, Готлоб // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 690. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.