Мала Клітна

Мала́ Клітна — село в Україні, у Хмельницькому районі Хмельницької області. Населення становить 246 осіб. Орган місцевого самоврядування — Малоклітнянська сільська рада.

село Мала Клітна
Країна  Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Хмельницький район
Рада Малоклітнянська сільська рада
Код КАТОТТГ UA68040170120013593
Облікова картка Мала Клітна 
Основні дані
Засноване 1518
Населення 246
Площа 1,231 км²
Густота населення 199,84 осіб/км²
Поштовий індекс 31033
Телефонний код +380 3855
Географічні дані
Географічні координати 49°43′46″ пн. ш. 26°40′21″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 304 м
Водойми р. Случ
Місцева влада
Адреса ради 31033, с. Кошелівка, вул. Молодіжна
Карта
Мала Клітна
Мала Клітна
Мапа

Історія

Найдавнішу писемну згадку про Малу Клітну містить акт польського короля Сигзмунда І від 27 червня 1518 в якому він підтверджує право володіння пустим селищем в Кременецькому повіті Кузьминської волості Клітною Володимирського городничого Еско Сенютича. В цьому ж документі йдеться про те, що Еско Сенютич "повідав перед нами, іж князь Андрей Олесандрович (Сангушко), староста Володимерський, а той час коли от брата нашого (короля Олександра) Кременець держав, дав йому селище пусте в Кременецькому повіті, в Кузьминській волості Клітну, яко же і брат наш Його Милость тоє селище йому дав і листом своїм підтвердив на вєчность".

Потім село згадується в опису Крем'янецького замку від 1545 рок,де читаємо: "Сенютин має Клетню держить Юрась". Пізніше село увійшло до складу численних маєтностей князів Острозьких. А після згасання їхнього роду в 1620 році, увійшло воно до так званої Острозької ординації. Останній Острозький ординат, князь Януш-Олександр Сангушко 7 грудня 1753 року в Кульбушові видав передаточний акт, згідно з яким всі маєтності Острозької ординації подарував різним особам. За цією дарчою, Мала Клітна, під назвою Малої Колотні, дісталося князю Ігнатію Сапезі, воєводі Мстиславському, чашнику Литовському, сину кн.Владислава -Йосафата Сапеги, воєводи Мінського і Брестського.

Від Ігнатія Сапеги село перейшло до одного з чотирьох його синів - князя Ксаверія Сапеги, воєводи Смоленського. Цей князь брав участь у польському повстанні 1831 року і після його придушення втік за кордон, а село продали з аукціону.

У 1780 році за кошти приходського свяшеника Іоанна Данилецького збудована дерев'яна церква Різдва Св. Хрестителя і Передтечі Господнього Іоанна. В ній у кінці позаминулого століття зберігалися книги і храмова ікона , подаровані імператором Олександром ІІ. "Згідно данних газети "Подільські вісті" №11 від 01.03.2018р."

Станом на 1886 рік в колишньому власницькому селі Терешківської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії, мешкало 485 осіб, налічувалось 77 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і 2 вітряних млини[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 729 осіб (372 чоловічої статі та 357 — жіночої), з яких 438 — православної віри[2].

Посилання

Примітки
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-21)


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.