Мала Рибиця

Село розташоване на півночі району, переважно на правому березі річки Рибиці в місці впадіння в неї річки Прикіл. 1,5 км вище за течією розташоване село Осоївка, нижче за течією на відстані 5 км — Велика Рибиця.

Відстань від Сум — близько 30 км (автошляхами — 43 км[2]), до Краснопілля — 30 км[2]. там же знаходиться найближча залізнична станція.

Висота над рівнем моря — 139 м[3].

Село засноване у 80-х роках XVII століття[4]. З 1680-их — адміністративний центр Рибицької сотні Сумського полку.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.

На фронтах Другої світової війни билися 395 жителів Малої Рибиці, 127 з них за мужність і відвагу, проявлені в боях, нагороджені орденами і медалями СРСР, 225 — загинули. У 1963 році в селі встановлено обеліск Слави воїнам-односельцям, полеглим на фронтах війни[4]. Уродженець села льотчик-ас Степан Григорович Рідний удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

У повоєнний період у селі знаходилася центральна садиба колгоспу «Комунар», за яким було закріплено 3719 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 2620 га орної землі. Це були багатогалузеві господарства, де вирощували зернові і технічні культури, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.

У селі є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, магазини, відділення зв'язку.

Працює молочно-товарна ферма. Є розвідане промислове родовище глини.

В селі народилися:

• Жук Віктор Якович — учасник афганської війни, кавалер ордена Червоного Прапора (посмертно).
• Рідний Степан Григорович — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
• Фоменко Михайло Іванович — український футболіст, головний тренер національної збірної з футболу (з грудня 2012 року).
• Андрієвський Іван Іванович — радянський вчений-ветеринар.

• Велика Рибиця

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

• Мала Рибиця на вебсайті Верховної Ради України
• Прогноз погоди в селі Мала Рибиця