Мала Цвіля

Мала́ Цві́ля село в Україні, у Новоград-Волинському районі Житомирської області. Населення становить 280 осіб.

село Мала Цвіля
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Новоград-Волинський район
Громада Чижівська сільська громада
Основні дані
Засноване 1650
Населення 280
Площа 1,468 км²
Густота населення 190,74 осіб/км²
Поштовий індекс 11722
Телефонний код +380 4141
Географічні дані
Географічні координати 50°44′04″ пн. ш. 27°32′37″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
188 м
Водойми річки: Случ, Гать
Місцева влада
Адреса ради 11722, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, с. Мала Цвіля, вул. Центральна, 2
Карта
Мала Цвіля
Мала Цвіля
Мапа

Географія

Межує з такими населеними пунктами. На півночі з Ходурками, на північному сході з Карпилівкою, на сході з Зосимівкою, на південному сході з Вільшанкою, на півдні з Вірівкою, на північному заході з Курчицею. Через село протікає річка Гать, яка на західній околиці впадає в річку Случ. На північно-західній стороні від села у річку Случ впадає річка Котельня.

Історія

«Цвілька Мала — село Сербівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового міста 20 , а до волості 15 верст. В селі 74 дворів загальною кількістю мешканців 580 душ.» Така інформація зазначена в Списку населених місць Волинської губернії за 1906 р.[1]

В сповідальних відомостях Новоград-Волинського костелу Воздвиження Святого Христа за 1838 рік село значиться як Рудня Цвільська. А в історико-статистичному описі церков і приходів Волинської єпархії Теодоровича М. М. село іменується як Цвілька.

До жовтневого перевороту в Петрограді 1917 року мешканці села здійснювали свої релігійні обряди в різних культових закладах. Православні в приходській церкві Святого Архистратига Михайла села Серби, а римо-католики в костелі Воздвиження Святого Христа м. Новоград-Волинськ.

Після розподілу майна покійного генерала Уварова Ф. П. багато сіл, у тому числі і Цвілька Мала увійшли в Орепівський ключ, який існував до 1917 року. В 1929 році під час проведення примусової колективізацїї у селян відібрали абсолютно все майно разом з землею без жодної компенсації. Колись заможні селяни, «горбатилися» на нову владу за трудодень з ранку до вечора.

Під час штучно створеного голодомору в 1932—1933 роках комуно-сталінським режимом в селі від голодної смерті померло 10 чол. На сьогодні встановлено імена 8 чол. Це Довгань Опанас з дитиною, Невідомий та його дитина, Петро, Шостак Параска, Шостак Петро, Шпіль Павло, Шпіль Савела, Юхимчук Семен.[2]

Тих, хто пережив голодне лихоліття, в 1937—1939 роках спіткала сталінська репресія. Органами НКВС безпідставно було заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 25 мешканців села, з яких 18 чол. розстріляно. Нині всі постраждалі реабілітовані і їхні імена відомі.

Беймерт Е. В., Боримський Д. К., Довгаль В. О., Желізняк Т. П., Липчук П. А., Майструк П. Я., Мамчуровський О. С., Манчуровський І. Я., Мельник А. П., Павлюк А. І., Павлюк І. П., Петрук О. М., Пилипчук Г. О., Роде Г. К., Сімак П. Л., Ходоровський А.К, Шнайдер Ю. Г., Шостак А. О., Шостак В. О., Шостак К. М., Шостак М. О.. Шостак О. І., Шостак П. Ф., Шостак Р. О., Шостак Я. А.[3]

19 серпня 1943 року нацистські окупанти спалили повністю село.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.