Малицька Костянтина Іванівна

Костянтина Іванівна Малицька (30 травня 1872, Кропивник, Калуського району Івано-Франківської області 17 березня 1947, Львів) (літературні псевдоніми: Віра Лебедова, Чайка Дністрова)[4] — українська поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині. Найбільше прославилась як автор популярних пісень «Чом, чом, чом, земле моя…», «У Січі, у Січі гуртуймось брати».

Костянтина Малицька
Ім'я при народженні Костянтина Іванівна Малицька
Народилася 30 травня 1872(1872-05-30)
Кропивник, Калуський повіт, Австро-Угорщина
Померла 23 лютого 1947(1947-02-23)[1] (74 роки), 22 січня 1947(1947-01-22)[2] (74 роки) або 17 березня 1947(1947-03-17)[3] (74 роки)
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання
Країна  Австро-Угорщина
 Польська Республіка
Діяльність вчителька, редакторка, публіцистка
Членство Союз українок, Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Рідна школа, Українське Крайове Товариство охорони дітей і опіки над молоддю і Жіноча громада Буковини

 Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис

Костянтина Малицька у 1910-ї роки

Костянтина Малицька народилась 30 травня 1872 року в селі Кропивник (тепер Калуського району Івано-Франківської області), в сім'ї греко-католицького священика. Початкову школу закінчила в Станиславові (Івано-Франківськ), вчительську семінарію — у Львові. Вчителювала в народних школах невеличких міст Галичини (зокрема в Галичі), на Буковині (Лужани) та у Львові в дівочій школі Українського Педагогічного Товариства. Брала активну участь у громадсько-політичному житті, засновувала хори, читальні «Просвіти». Була однією із засновниць «Жіночої громади Буковини». Тривалий час працювала у виділі цієї організації як секретар. Працювала в педагогічних товариствах «Рідна школа», «Крайове товариство охорони дітей і опіки над молоддю»

У 1912 спільно з М. Білецькою дала почин для заснування фонду «На потреби України», що був матеріальною допомогою для УСС 1914 р. У 1914 інтернована російською окупаційною владою до Красноярська, де стала першою вчителькою української школи імені І. Котляревського. Після п'ятирічного перебування в Сибіру Костянтина Іванівна у 1920 р. повернулася до Львова, де знову почала працювати в школі імені Тараса Шевченка.

Влітку 1941 року ініціювала заснування товариства «Жіноча Служба Україні» та очолювала його до вересня 1941 року[5][6].

Померла у Львові 17 березня 1947 р. Похована на Личаківському цвинтарі, поле № 5.

Твори

К. Стеценко. «Шевченкові». Кантата для мішаного хору у супроводі фортепіано на слова К. Малицької, написана до 100-річчя від дня народження Т. Шевченка. 1914 р.[7]

Костянтина Малицька відома як дитяча письменниця, автор поезій, оповідань і сценаріїв, зокрема «Малі герої», «Гарфа Леїлі»; автор багатьох січових пісень. Друкувала твори в журналах «Молода Україна», «Світ дитини», «Зоря», альманахах «Нова хата», «Учитель», «Жіноча доля», сатиричному часописі «Комар» та інших виданнях. Була редактором дитячого журналу «Дзвінок» (Львів). Писала статті на педагогічні і громадські теми, робила переклади. Відома своїм переказом «Робінзона Крузо» Д. Дефо (Львів, 1903), перекладала також прозу Сельми Лаґерлеф («Керниця трьох мудреців з Востока» — у кн.: «Просвітні листки». Ч. І. — Львів, 1907), окремі твори О. Пушкіна та М. Лермонтова.[8][9][10]

У радянський час, з 1944 року вона працювала старшим бібліографом Наукової бібліотеки імені В. Стефаника, укладала універсальний покажчик дитячої літератури.

У 2016 році вперше з 1932 року побачила світ книга для дітей Костянтини Малицької «Чистенький і Юрзи-Мурзи» видавництва «Розумна дитина».

Вшанування пам'яті

У Калуші іменем Костянтини Малицької названа вулиця (на ній встановлена меморіальна дошка з барельєфом), засновані з 2002 року щорічні премії для педагогів міської (у трьох номінаціях) і районної рад.[11][12]

Примітки

  1. Вічна Ватра на ЛичаковіЛьвів: 2007. — С. 70. — 76 с.
  2. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=61250
  3. Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  4. Працювала під псевдоніми та криптоніми: Горський Стефан; Кропивницька Віра; Лебедів Віра; Лебедова Віра; Лужанська Віра; Чайка Дністрова; Растик; Vanellus; Кр. Софія; В. Л.; К.; К. М.; К. М…; к. м.; М.; М-а; М-ка К.; Віра Л. (Дивись тут.)
  5. Паньківський К. Жіноча Служба Україні // Роки німецької окупації. — Ньюарк- Нью-Йорк-Торонто : Видавництво “Ключі”, 1965. — С. 43. — (“Життя і Мислі” кн. 7)
  6. Жіноча Служба Україні // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1957. — Т. Кн. 2, [т. 2] : Голинський — Зернов. — С. 693.
  7. ЦДАМЛМ України, ф. 175, оп. 1, од.зб. 7, арк. 1.
  8. http://vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=235&Itemid=41
  9. http://librar.org.ua/sections_load.php?s=philology&id=3049&start=4
  10. http://ua.convdocs.org/docs/index-129162.html?page=40
  11. Премія Костянтини Малицької для калуських педагогів зросла більш ніж удвічі. ВІДЕО. — «Вікна», 2017.09.06.
  12. Ірина Павлів – лауреат районної премії імені Костянтини Малицької. ФОТОФАКТ. — «Вікна», 2017.09.30.

Джерела

Література

  • Енциклопедія українознавства
  • Стрілецька Голгофа. — Львів: Каменяр, 1992.
  • Гусар Ю. Подвижниця на культурно-освітній ниві: [30 травня — 140 років від дня народження письменниці Костянтини Іванівни Малицької] / Юхим Гусар // Буковинське віче.- 2012.- 25 травня (№ 21). — С. 4.
  • Костянтина Малицька. Твори. Упорядники: Івасюк О. М., Бузинська В. Є. Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2011. — 520 с.
  • Товариство «Просвіта» у Львові: покажчик видань 1868—1939: каталог / НАН України; уклад.: О. Г. Бербека, Л. В. Головата. — Львів: [Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника], 1996. — 580 с. - ISBN 5-7702-0787-6

Посилання

Зовнішні аудіофайли
Дмитро Гнатюк, «Чом, чом, чом, земле моя»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.