Малицька Костянтина Іванівна
Костянтина Іванівна Малицька (30 травня 1872, Кропивник, Калуського району Івано-Франківської області — 17 березня 1947, Львів) (літературні псевдоніми: Віра Лебедова, Чайка Дністрова)[4] — українська поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині. Найбільше прославилась як автор популярних пісень «Чом, чом, чом, земле моя…», «У Січі, у Січі гуртуймось брати».
Костянтина Малицька | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Ім'я при народженні | Костянтина Іванівна Малицька | |||
Народилася |
30 травня 1872 Кропивник, Калуський повіт, Австро-Угорщина | |||
Померла |
23 лютого 1947[1] (74 роки), 22 січня 1947[2] (74 роки) або 17 березня 1947[3] (74 роки) Львів, Українська РСР, СРСР | |||
Поховання | ||||
Країна |
![]() ![]() | |||
Діяльність | вчителька, редакторка, публіцистка | |||
Членство | Союз українок, Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Рідна школа, Українське Крайове Товариство охорони дітей і опіки над молоддю і Жіноча громада Буковини | |||
| ||||
![]() |
Життєпис

Костянтина Малицька народилась 30 травня 1872 року в селі Кропивник (тепер Калуського району Івано-Франківської області), в сім'ї греко-католицького священика. Початкову школу закінчила в Станиславові (Івано-Франківськ), вчительську семінарію — у Львові. Вчителювала в народних школах невеличких міст Галичини (зокрема в Галичі), на Буковині (Лужани) та у Львові в дівочій школі Українського Педагогічного Товариства. Брала активну участь у громадсько-політичному житті, засновувала хори, читальні «Просвіти». Була однією із засновниць «Жіночої громади Буковини». Тривалий час працювала у виділі цієї організації як секретар. Працювала в педагогічних товариствах «Рідна школа», «Крайове товариство охорони дітей і опіки над молоддю»
У 1912 спільно з М. Білецькою дала почин для заснування фонду «На потреби України», що був матеріальною допомогою для УСС 1914 р. У 1914 інтернована російською окупаційною владою до Красноярська, де стала першою вчителькою української школи імені І. Котляревського. Після п'ятирічного перебування в Сибіру Костянтина Іванівна у 1920 р. повернулася до Львова, де знову почала працювати в школі імені Тараса Шевченка.
Влітку 1941 року ініціювала заснування товариства «Жіноча Служба Україні» та очолювала його до вересня 1941 року[5][6].
Померла у Львові 17 березня 1947 р. Похована на Личаківському цвинтарі, поле № 5.
Твори

Костянтина Малицька відома як дитяча письменниця, автор поезій, оповідань і сценаріїв, зокрема «Малі герої», «Гарфа Леїлі»; автор багатьох січових пісень. Друкувала твори в журналах «Молода Україна», «Світ дитини», «Зоря», альманахах «Нова хата», «Учитель», «Жіноча доля», сатиричному часописі «Комар» та інших виданнях. Була редактором дитячого журналу «Дзвінок» (Львів). Писала статті на педагогічні і громадські теми, робила переклади. Відома своїм переказом «Робінзона Крузо» Д. Дефо (Львів, 1903), перекладала також прозу Сельми Лаґерлеф («Керниця трьох мудреців з Востока» — у кн.: «Просвітні листки». Ч. І. — Львів, 1907), окремі твори О. Пушкіна та М. Лермонтова.[8][9][10]
У радянський час, з 1944 року вона працювала старшим бібліографом Наукової бібліотеки імені В. Стефаника, укладала універсальний покажчик дитячої літератури.
У 2016 році вперше з 1932 року побачила світ книга для дітей Костянтини Малицької «Чистенький і Юрзи-Мурзи» видавництва «Розумна дитина».
Вшанування пам'яті
У Калуші іменем Костянтини Малицької названа вулиця (на ній встановлена меморіальна дошка з барельєфом), засновані з 2002 року щорічні премії для педагогів міської (у трьох номінаціях) і районної рад.[11][12]
- Пам'ятник на могилі Костянтини Малицької
- Меморіальна дошка на вул. Драгоманова, 12 (Львів), де працювала Малицька
- Барельєф у Калуші
Примітки
- Вічна Ватра на Личакові — Львів: 2007. — С. 70. — 76 с.
- http://esu.com.ua/search_articles.php?id=61250
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- Працювала під псевдоніми та криптоніми: Горський Стефан; Кропивницька Віра; Лебедів Віра; Лебедова Віра; Лужанська Віра; Чайка Дністрова; Растик; Vanellus; Кр. Софія; В. Л.; К.; К. М.; К. М…; к. м.; М.; М-а; М-ка К.; Віра Л. (Дивись тут.)
- Паньківський К. Жіноча Служба Україні // Роки німецької окупації. — Ньюарк- Нью-Йорк-Торонто : Видавництво “Ключі”, 1965. — С. 43. — (“Життя і Мислі” кн. 7)
- Жіноча Служба Україні // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1957. — Т. Кн. 2, [т. 2] : Голинський — Зернов. — С. 693.
- ЦДАМЛМ України, ф. 175, оп. 1, од.зб. 7, арк. 1.
- http://vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=235&Itemid=41
- http://librar.org.ua/sections_load.php?s=philology&id=3049&start=4
- http://ua.convdocs.org/docs/index-129162.html?page=40
- Премія Костянтини Малицької для калуських педагогів зросла більш ніж удвічі. ВІДЕО. — «Вікна», 2017.09.06.
- Ірина Павлів – лауреат районної премії імені Костянтини Малицької. ФОТОФАКТ. — «Вікна», 2017.09.30.
Джерела
- О. Д. Огуй. Малицька Костянтина Іванівна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 477. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Меленчук О. Шевченкіана Костянтини Малицької // Virtus. – 2018. – №26. – Вересень. – С. 178–183.
Література
- Енциклопедія українознавства
- Стрілецька Голгофа. — Львів: Каменяр, 1992.
- Гусар Ю. Подвижниця на культурно-освітній ниві: [30 травня — 140 років від дня народження письменниці Костянтини Іванівни Малицької] / Юхим Гусар // Буковинське віче.- 2012.- 25 травня (№ 21). — С. 4.
- Костянтина Малицька. Твори. Упорядники: Івасюк О. М., Бузинська В. Є.— Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2011. — 520 с.
- Товариство «Просвіта» у Львові: покажчик видань 1868—1939: каталог / НАН України; уклад.: О. Г. Бербека, Л. В. Головата. — Львів: [Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника], 1996. — 580 с. - ISBN 5-7702-0787-6
Посилання
- Малицька Костянтина Іванівна // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 47-48.
- Хто автор пісні «Чом, чом, чом, земле моя…» Українська газета плюс. 8-15 березня 2007 р..
![]() | |
---|---|
![]() |
Дмитро Гнатюк, «Чом, чом, чом, земле моя» |