Малоярославець Другий
Малояросла́вець Другий (у минулому: Село № 16, Альт-Постталь) — село Тарутинської селищної громади в Болградському районі Одеської області в Україні. Засноване свого часу німецькими колоністами. Населення становить 707 осіб.
село Малоярославець Другий | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район/міськрада | Болградський район |
Громада | Тарутинська селищна громада |
Облікова картка | Малоярославець Другий |
Основні дані | |
Засноване | 1817 |
Населення | 707 |
Територія | 1,2 км² |
Густота населення | 589,170 осіб/км² |
Поштовий індекс | 68551 |
Телефонний код | +380 4847 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°09′11″ пн. ш. 29°05′09″ сх. д. |
Водойми | р. Кирижк |
Місцева влада | |
Адреса ради | 68551, Одеська область, Тарутинський р-н, с. Малоярославець Другий, вул. Центральна, 72а |
Карта | |
Малоярославець Другий | |
Малоярославець Другий | |
Мапа | |
Історія
За даними 1859 року у німецькій колонії Малоярославець Другий (Боршталь) Аккерманського повіту Бессарабської області мешало 1146 осіб (516 чоловічої статі та 444 — жіночої), налічувалось 84 дворове господарство, існували лютеранський молитовний будинок та сільське училище[1].
Станом на 1886 рік у німецькій колонії Малоярославецької волості мешало 1890 осіб, налічувалось 169 дворових господарств, існували лютеранська церква, паровий млин, лавка[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зменшилась до 1605 осіб (826 чоловічої статі та 779 — жіночої), з яких 1524 — лютеранської віри[3].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 724 особи, з яких 338 чоловіків та 386 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 701 особа.[5]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
Мова | Відсоток |
---|---|
болгарська | 44,70 % |
українська | 26,17 % |
російська | 20,37 % |
гагаузька | 7,50 % |
молдовська | 1,13 % |
німецька | 0,14 % |
Примітки
- Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 331)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-7)
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
Джерела
- Ярове // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Одеська область / редкол. тому: Л. В. Гладка (голова) та ін. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — С. 798.