Мальдівська мова

Мальдівська мова (діверхі, дхівехі, ދިވެހިބަސް) — офіційна мова Мальдівських островів, а також поширена на приналежному індійській союзній території Лакшадвіп острові Мінікой.

Мальдівська мова
ދިވެހި /dhivehi/
ދިވެހިބަސް /dhivehi-bas/
Поширена в Мальдівська Республіка,
Лакшадвіп (Індія)
Носії 300 000
Писемність тана
Класифікація

Індоєвропейська сім'я

Індоіранська гілка
Індоарійські група
Острівна підгрупа
Офіційний статус
Офіційна  Мальдіви
Коди мови
ISO 639-1 dv
ISO 639-2 div
ISO 639-3 div

Мальдівською говорять близько 300 000 осіб. Мова має власну писемність під назвою тана, що читається справа наліво. Мальдівська мова належить до індоарійських мов і виникла поряд з сингальською мовою близько 1500 років тому зі спільного кореня.

Впливи інших мов

Мальдівська мова зазнала на собі вплив багатьох інших мов, насамперед арабської, яка починаючи з XII століття робила великий вплив на її писемність і словниковий запас.

Серед інших мов, що залишили сліди в мальдівській мові, розміщуються сингальська, гінді, перська, малаялам, а також в новий час англійська.

Діалекти

Через великі відстані між островами Мальдівського архіпелагу утворилося декілька діалектів з досить істотними відмінностями у вимові і словниковому запасі. Між мешканцями північних островів архіпелагу та мешканцями південних островів можуть виникнути труднощі в розумінні одне одного.

Особливості

Особливістю мальдівської мови є те, що дві голосні, які стоять поруч, не об'єднуються при вимові в дифтонг, а відділяються одна від одної гортанною змичкою. Крім того існують три форми звернення, що застосовуються до різних частин суспільства.

Найбільш ввічливе звернення застосовується по відношенню до представників громадської еліти. Воно також є стандартом у мальдівському телебаченні і радіо. Друга форма звернення, майже в рівній мірі підкреслено ввічлива, служить для розмови з людьми похилого віку і незнайомцями. Третя форма використовується у щоденному неформальному спілкуванні. З мальдівської мови походить слово атол.

Посилання

Бібліографія

  • De Silva, M W S (1970). Some Observations on the History of Dhivehi. Transactions of the Philological Society, London..
  • Fritz, Sonja (2002). The Divehi Language: A Descriptive and Historical Grammar of the Maldivian and its Dialects. Heidelberg..
  • Vitharana, V (1987). Sri Lanka – Maldivian Cultural Affinities. Academy of Sri Lankan Culture..
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.