Малік ібн Анас

Абу Абдуллах Малік ібн Анас аль-Асбах, більш відомий як імам Малік (араб. مالك ابن أنس الأصبحي; нар. Медіна, нині Саудівська Аравіяпом. Медіна, там само) факіг, мухаддіс, засновник і епонім малікійського мазгабу.

Малік ібн Анас
араб. مَالِكِ بْنِ أَنَسٍ بْنِ مَالِكٍ بْنِ أَبِي عَامِرٍ الْأَصْبَحِيُّ الْحِمْيَرِيُّ الْمَدَنِيّ
Прізвисько إمام دار الهجرة, شيخ الإسلام, حُجَّة الأُمَّة, مُفتي الحجاز, فقيه الأُمَّة, سيِّد الأئمَّة і أبو عبد الله
Народився 711[1][2]
Медина, Хіджаз, Омеядський халіфат[3][4]
Помер 7 червня 795(0795-06-07)
Медина, Хіджаз, Аббасидський халіфат
Поховання Аль-Бакіd
Національність араби
Діяльність Мухаддіс, Факіх, Улем
Галузь Фікх і хадисознавствоd
Вчителі Nafi Mawla ibn Umard[3][5], Ibn Shihab al-Zuhrid, Джафар ас-Садик[6], Abd al-Rahman al-Awza'id, Ayoub al-Sakhtiyanid, Q12240285?, Ibrahim ibn Abi 'Ablad, Ibn Húrmuzd, Zayd ibn Aslamd, Abdullah ibn Zakwand, ʻAbd al-Raḥman ibn al-Qāsimd, Thawr ibn Yazidd, Humeyd al-Tawild, Rabi'ah bin Farrukhd, Hisham ibn Urwahd, Q12251685?, A'isha ibn Sa`d ibn Abi Waqqasd, Q20409790? і Q106937551?
Відомі учні Мухаммад аш-Шафії, Muhammad al-Shaybanid[7], Sufyan al-Thawrid, Abd al-Rahman al-Awza'id, Ahmad bin Abi Taybah al-Darimid, Абу Ханіфа, Hammad bin Zaydd, Isma'il ibn Jafard, Sufyan ibn `Uyaynahd, Abdullah ibn Mubarakd, Ibn 'Ulayyad, Ibn al-Qasimd, 'Abd ar-Rahman ibn Mahdid, Ibn Wahbd, Q12194964?, Yahya al-Qattand, Abu Dawud at-Tayalisid, Q106955937?, Abdullah bin Maslama Al-Qanabid, Abu-Nuaymd, Q22686292?, Q109264676?, Muhammad bin Isa al-Tibaad, Yahya ibn Yahya at-Tamimíd, Yahya al-Laithid, Q22684072?, Muṣʻab ibn ʻAbd Allāh Zubayrīd, Al-Waqidid, Q106836339? і Q40376188?
Знання мов арабська[8]
Magnum opus Muwatta Imam Malikd
Конфесія іслам

Життєпис

Його повне ім'я: Абу Абдуллах Малік ібн Анас ібн Малік ібн Абу Амір ібн Умар ібн аль-Харіс ібн Гайман ібн Джушайль ібн Амр ібн аль-Харіс аль-Асбах. Дати його народження, що наводяться біографами, коливаються від 708 до 716 року. Він народився в районі Зі Марва у Джарфі поблизу Медіни. Твердження Ібн Сада аль-Багдаді про те, що Малік ібн Анас провів в утробі матері три роки (Ібн Кутайба говорив про два роки), швидше за все ґрунтується на заяві самого Маліка про можливу довготривалу вагітність його матері[9].

Його предки займалися торгівлею і належали до племені Хим'яр, що входили в Бану Тайм ібн Мурра (Тайм Курайш)[9] [10]. Батько Маліка був майстром із виготовлення стріл. Малік змалку навчався коранічних наук у своїх родичів, серед яких був його рідний дядько Абу Сухайль Нафі. Його дід славився як знавець хадисів, вважався одним зі справжніх оповідачів (раві) і помер, коли Маліку було десять років.[11]. Малік вивчав фікг у Рабії ібн Абдуррахмана; 13 років провів у гуртку Абдуррахмана ібн Хурмуза, навчаючись у нього і його учнів, в тому числі Ібн Шихаба аз-Зухрі [12]. Маліку пощастило відвідувати збори Джафара ас-Садика, у якого він почерпнув великі пізнання [10][11].

Серед його вчителів також були:

  • Нафі Мауля ібн Умар [11]
  • Рабіа ар-Раї [13]
  • Амір ібн Абдуллах ібн аз-Зубайр
  • Зейд ібн Аслам
  • Саїд Макбарі
  • Абу Хазім
  • Салма ібн Динар
  • Шарік ібн Абдуллах ібн Абу Нумайр
  • Саліх ібн Кайсан
  • Абу аз-Зінада
  • Мухаммад ібн Мункадір та інші відомі богослови[14].

Особливий інтерес у Маліка ібн Анаса викликали гадиси Пророка і фетви його сподвижників. Велике значення в його становленні відіграла та обставина, що, живучи в Медіні, він міг спілкуватися з нащадками багатьох сподвижників пророка Мухаммеда. Він був обізнаний із доктринами і методологічними підходами, притаманними гариджитам, мутазилітам, зейдитам, імамітам та іншим групам. Він ретельно вивчав учення різних філософських шкіл [10].

Згодом став найавторитетнішим факігом Медіни, яку він майже не покидав через важку хронічну хворобу. Займався торгівлею шовковими тканинами. Відмовлявся від будь-яких адміністративних призначень[12].

Малик володів досить високими моральними якостями, праведністю, простотою у спілкуванні. Перед тим, як розповісти гадис, він оновлював обмивання, здійснював двохракаатний намаз, потім сідав, розчісував бороду і використовував пахощі, вшановуючи тим самим гадиси Пророка [11]. Мав відмінну пам'ять, був скромним і не соромився прилюдно заявляти про те, що він чогось не знає [10] [11] . Імам Малік був дуже обережним у винесенні фетв і зневажав нововведення [15]. Завдяки своїм розвиненим розумовим здібностям і старанню він уже до 17 років набув великого багажу ісламських знань та почав викладацьку діяльність. Давати фетви він почав тільки після того, як сімдесят учених засвідчили його придатність до цього [16]. У Медіні йому дали титул «Імам Дар аль-гіджра», тобто «імам Дому переселення»[11].

Мечеть Пророка (Медіна)

Він був принциповим у захисті своїх переконань і одного разу його навіть піддали тілесному покаранню за відстоювання положення «клятва, дана з принуки, недійсна»[11]. Він мало брав участь у диспутах і вважав, що «наука – це не бійка між півнями і баранами» [17]. Коли він бачив, що людина ставить запитання, щоб посперечатися, він ніколи не відповідав таким людям[13].

Вивчаючи фікг у Рабії ібн Абдуррахмана, Малік ібн Анас не обмежився гадисознавством і прагнув розвинути правознавчу науку, засновану на незалежній думці правознавця (ар-рай). Довгі роки він викладав у мечеті Пророка, але через хворобу продовжив вести заняття у себе вдома. Крім гадисознавства і правознавства, займався і проблемами доктринального та світоглядного характеру[10].

Про нього багато писали його учні. Абдуллах ібн Вагба (пом. у 197 р. від гіджри) у своєму творі «аль-Муджасалат» майже повністю розкрив образ свого великого вчителя. У книжці також зібрані гадиси, які Ібн Вагба чув від Маліка ібн Анаса, його праці і приклади його високих моральних якостей [10].

У Маліка ібн Анаса було два сини і дочка: Ягья, Мухаммад і Фатіма. А також один онук – Ахмад ібн Ягья. Син Ягья згодом теж став великим ученим, їздив у Єгипет і давав уроки гадисів[14].

В останні роки життя імам Малік уважав за краще залишатися на самоті і навіть не відвідував п'ятничні молитви. Він слабував на сечовий міхур і вважав, що в такому стані перебувати у мечеті Пророка було б нешанобливо. Він не хотів відкрито заявляти про свою хворобу, позаяк гадав, що це б скидалося на те, що він скаржиться на долю Аллаху. Імам Малік помер у понеділок 14 числа місяця рабі-аль-авваль 179 року за мусульманським літочисленням. Ритуальне купання звершили Ібн Канана і Ібн аз-Зубейр, а поховальну молитву очолив емір Медіни Абдул-Азіз ібн Мухаммад. Перед смертю він проказав шахаду і процитував 4 аят сури Ар-Рум: «Аллах приймав рішення до цього і буде приймати їх після цього» [15]. Похований на кладовищі аль-Бакі[18].

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  3. Али-заде А. Малик ибн Анас // Исламский энциклопедический словарьМосква: Ансар, 2007. — ISBN 978-5-98443-025-8
  4. А. Крымский Малик // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIII. — С. 468–469.
  5. Али-заде А. Нафи ибн Хурмуз // Исламский энциклопедический словарьМосква: Ансар, 2007. — С. 616. — ISBN 978-5-98443-025-8
  6. Али-заде А. Джафар ас-Садик // Исламский энциклопедический словарьМосква: Ансар, 2007. — ISBN 978-5-98443-025-8
  7. Али-заде А. Шейбани Мухаммад ибн Хасан // Исламский энциклопедический словарьМосква: Ансар, 2007. — ISBN 978-5-98443-025-8
  8. Bibliothèque nationale de France Abū ʿAbd Allâh Mālik ibn Anas al-Aṣbaḥī (0711?-0796) — 2011.
  9. Scsacht J., 1991.
  10. Алі-заде, 2007.
  11. IslamDag.ru.
  12. Ислам: ЭС, 1991, с. 15.
  13. Ислам Сегодня.
  14. Аскимам.ру.
  15. Аскімам.ру.
  16. MuslimPress.ru.
  17. Ислам:ЭС, 1991, с. 15.
  18. Ludwig W. Adamec. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-0810871601.

Література

  • Али-заде А. А. Маликитский мазхаб : арх. 1 октября 2011 // Исламский энциклопедический словарь. — М. : Ансар, 2007. — 400 с. — (Золотой фонд исламской мысли). — ISBN 5-98443-025-8.
  • Боголюбов А. С. Малик б. Анас // Ислам: энциклопедический словарь / отв. ред. С. М. Прозоров. — М. : Наука, ГРВЛ, 1991. — С. 156.
  • Мухаммад Абу Захра. Таріх аль-Мазагіб. Каїр: Дар аль-фікр аль-арабій, б. г.(араб.)
  • Mālik b. Anas / Scsacht J. // Encyclopaedia of Islam. 2 ed. — Leiden : E. J. Brill, 1991. — Т. 6. — P. 262—265. (платн.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.