Манне Сігбан

Манне Сігбан
швед. Karl Manne Georg Siegbahn
Шведський фізик, лауреат Нобелівської премії
Шведський фізик, лауреат Нобелівської премії
Ім'я при народженні англ. Karl Manne Georg Siegbahn
Народився 3 грудня 1886(1886-12-03)
Еребру, Швеція
Помер 26 вересня 1978(1978-09-26) (91 рік)
Стокгольм, Швеція
Поховання Engelbrecht Churchd[1]
Країна  Швеція
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater Лундський університет
Галузь фізика
Заклад Лундський університет[2] і Уппсальський університет[2]
Аспіранти, докторанти Ганнес Альвен
Членство Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Королівське фізіографічне товариство в Лундіd, Шведська королівська академія інженерних наук, Американська академія мистецтв і наук, Royal Swedish Academy of War Sciencesd і Російська академія наук
У шлюбі з Karin Högbomd[2]
Діти Кай Сігбан і Bo Siegbahnd
Нагороди Нобелівська премія з фізики (1924)
 Манне Сігбан у Вікісховищі

Карл Ма́нні Гео́рг Сі́гбан (швед. Karl Manne Georg Siegbahn; 3 грудня 1886(18861203), Еребру, Швеція — 26 вересня 1978, Стокгольм, Швеція) — шведський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики за 1924 рік «за відкриття і дослідження в області рентгенівської спектроскопії».

Біографія

Манні Сігбан народився в сім'ї станційного наглядача шведської залізниці Нільса Рейнхольда Георга Сігбана та його дружини Емми Софії Матільди (при народженні Цеттенберг). У 1906 році вступив до університету Лунда, який він закінчив у 1911, захистивши докторську дисертацію за темою «Вимірювання магнітного поля». З 1907 по 1911 рік працював асистентом професора Йоганна Рідберга. Після захисту дисертації Сігбан став доцентом, а в 1915 році — професором. Після смерті Рідберга в 1919 році Сігбан обійняв посаду завідувача кафедри.

У 1923 році перейшов в Упсальський університет і в 1937 році став професором-дослідником Королівської Шведської Академії Наук. З 1938 по 1947 роки. Сігбан — президент міжнародного союзу чистої та прикладної фізики (IUPAP).

У 1914 році Сігбан одружився з Катрін Хьогб. Він є батьком двох синів: Бу (1915), який зробив кар'єру дипломата і Кая (1918), що став фізиком і отримав у 1981 році Нобелівську премію.

Досягнення

З 1908 по 1912 рік Сігбан працював над проблемами в галузі електрики і магнетизму. Потім його інтерес перемістився в область рентгенівської спектроскопії. Він запропонував покращення в схемі й методиці експерименту, які призвели до помітного збільшення точності вимірювань і дозволили (спільно з квантовою механікою, що стрімко тоді розвивалася) отримати повне розуміння оболонкової структури електронної оболонки атома. У 1923 році Сігбан випустив монографію «Спектроскопія рентгенівського випромінювання», в якій були зібрані всі результати його роботи і яка стала класичним прикладом наукової літератури.

У 1924 році Сігбан був удостоєний Нобелівської премії з фізики.

Після переходу до академії наук Сігбан зайнявся ядерною фізикою й ініціював побудову циклотрона для прискорення дейтронів, генератора високої напруги, багатьох бета-спектрометрів і одного електронного мікроскопа. За допомогою цього устаткування його інститут посів одне з провідних місць у дослідженні атомного ядра і процесів радіоактивного випромінювання.

Нагороди

Примітки
  1. Manne Siegbahn
  2. K Manne G Siegbahn — 1917.

Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.