Манченки
Манченки — селище міського типу в Україні, у Харківському районі Харківської області. Орган місцевого самоврядування — Манченківська селищна рада.
смт Манченки | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Харківська область | ||
Район/міськрада | Харківський район | ||
Рада | Манченківська селищна рада | ||
Код КАТОТТГ: | |||
Основні дані | |||
Засноване | 1765 | ||
Перша згадка | 1765 (257 років)[1] | ||
Статус | із 03.06.1957[2] року | ||
Площа | 3,28 км² | ||
Населення | ▼ 703 (01.01.2017)[3] | ||
Густота | 363,41 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 62450 | ||
Телефонний код | +380 57 | ||
Географічні координати | 49°58′43″ пн. ш. 35°51′15″ сх. д. | ||
Висота над рівнем моря | 206 м
| ||
Відстань | |||
Найближча залізнична станція: | Майський | ||
До райцентру: | |||
- залізницею: | 40 км | ||
- автошляхами: | 30 км | ||
До обл. центру: | |||
- залізницею: | 40 км | ||
- автошляхами: | 30 км | ||
Селищна влада | |||
Адреса | 62450, Харківська обл., Харківський р-н, смт Манченки, вул. Пушкіна, 6/11 | ||
Голова селищної ради | Віталій Олексійович Палагута | ||
Карта | |||
Манченки | |||
Манченки Манченки | |||
Географічне розташування
Селище міського типу Манченки знаходиться між витоками річок Мокрий Мерчик і Уда. До селища прилягає село Мищенки і селище Санжари. Через селище проходить залізниця, станція Манченки. Поруч проходить автомобільна дорога М03 (E40).
Історія
Населений пункт заснований в 1765 році (за одними даними) або в XVII столітті (за іншими). Якщо останнє припущення вірне, то можна вважати, що село Манченки виникло в результаті злиття кількох хуторів, що виникли в XVII в.
До 1917 року село входило до складу Валківського повіту Харківської губернії.
Під час Визвольних змагань влада у селі змінювалась декілька разів, урешті-решт перемогли червоні, які встановили окупаційний режим.
У 1925 році організовані ТОЗи «Любівка» і «Зелений Барвінок», на базі яких в 1929 році створено колгосп «Червоний шлях».
У 1929—1932 роках був створений птахівничий радгосп «Перше травня», перетворений в 1954 році в Люботинську птахофабрику.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 102 жителі селища[4].
В 1957 році Манченкам присвоєно статус селище міського типу.
В 1999 році село Яроші приєднано до Манченків.
Сьогодення
На території Манченківської селищної ради розташовані та функціонують ТОВ «Люботинська птахофабрика», ТОВ «Радіал-агро», дві АЗС ТОВ «Харків-Петрол», АГЗС, сім кооперативів з газифікації, радіотрансляційна станція, АТС, паливний склад, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дві бібліотеки, два поштових відділення, Будинок культури і клуб, медамбулаторія, фельдшерсько-акушерський пункт, аптека, 20 магазинів, торговельних павільйонів та кіосків, два кафе і корчма.
Економіка
- Люботинська птахофабрика, ТОВ.
Визначні місця
- Братська могила радянських солдатів. Поховано 1056 вояків.
Уродженці
- Віктор Шовкун (1940—2018) — український перекладач і письменник.
Примітки
- ВРУ
- Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1957. — № 5 (29 червня). — С. 128.
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Манченки. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
Посилання
- Прогноз погоди в смт. Манченки
- Облікова картка смт. Манченки[недоступне посилання з квітня 2019]
- Хутір Манченків на трьохверстовій мапі Шуберта 1860-1890-х рр.