Манінка

Манінка́ — назва декількох близько споріднених мов і діалектів групи манден, що відноситься до родини манде нігеро-конголезьких мов. Є рідною мовою для народу манінка (малінке) і має 3300000 носіїв у Гвінеї та Малі, де має статус «національної мови», а також у Ліберії, Сенегалі, Сьєрра-Леоне і Кот-д'Івуарі, де не має офіційного статусу.

Манінка (малінке)
Maninka, Maninkakan, Malinke, Malinka
Поширена в Гвінея, Малі, Ліберія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Кот-д'Івуар
Носії 3 300 000
Класифікація

Нігеро-конголезькі мови

Родина манде
Група манден
Офіційний статус
Офіційна Гвінея, Малі
Коди мови
ISO 639-2 man
ISO 639-3 myg (лісова манінка), mku (конья), emk (східна манінка), mzj (манья)

За граматичною будовою мова аглютинативна. Вирізняється декілька діалектів, однак відмінності між ними строго не визначені:

  • манінка-морі, спочатку діалект області м. Канкан — 1890000 носіїв у Гвінеї і 200000 у Ліберії та Сьєрра-Леоне, є основою для літературної мови манінка, що швидко розвивається;
  • конья (коньянка) — 128000 носіїв у Гвінеї;
  • манья (маньяка) — у Лісній Гвінеї та на півночі Ліберії;
  • санкаран (манінка Фарана) — у Гвінеї, в районі г. Фарана;
  • маніка області Манден — північний схід Гвінеї та прилегла область Малі, на захід і південний захід від Бамако;
  • манінка Кіти — район міста Кіта в Малі;
  • північно-західна манінка — східний Сенегал і прилеглі райони Малі.

В останні десятиліття набула популярності псевдонаукова гіпотеза про близьку спорідненість мов манден (зокрема манінка) і майя.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.