Маринович Микола
Микола Маринович (21 грудня 1861, с. Ішків, нині Козівський район, Тернопільська область — 1944, с. Оселя, Яворівський район, Львівська область) — український військовий діяч, начальник Генерального штабу Української Галицької Армії.
.jpg.webp)
| Микола Маринович | ||||
|---|---|---|---|---|
 полковник | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження |
21 грудня 1861 с. Ішків, нині Козівський район, Тернопільська область | |||
| Смерть |
1944 с. Оселя, Яворівський район, Львівська область | |||
| Військова служба | ||||
| Роки служби | 1893—1920 | |||
| Приналежність |
 ЗУНР  | |||
| Війни / битви |
Перша світова війна Українсько-польська війна 1918—1919 | |||
| Командування | ||||
| 30-й піхотний полк Австрійської армії, Генеральний штаб УГА | ||||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
Життєпис
Микола Маринович народився 21 грудня 1861 року в селі Ішків (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині Козівського району Тернопільської області, Україна) в родині народного вчителя.
Навчався у гімназії при монастирі оо. Василіян у Бучачі, гімназії в Тернополі, згодом закінчив Віденську Офіцерську школу і Австрійську Військову академію. До Першої світової війни служив комендантом (або просто служив) Тернополя, Золочева, Коломиї, Стрия.
У роки Першої світової війни командир 30-го піхотного полку на російському фронті. У 1916 році отримав важке поранення, з того часу на пенсії.
Після проголошення ЗУНР вступає до Української Галицької Армії. 3 листопада 1918 року полковник Микола Маринович обійняв посаду військового коменданта Львова:
Військовий командант пол. маршал Пфефер заявляє в присутности свого заступника, генерал-майора Крамаржа, свого шефа Генерального штабу полковника Амброза, його заступника підполковника Гофмана, що передає військову команду (Militärkommando) полковникові в стані спочинку Миколі Мариновичеви, визначеному Українською Національною Радою наслідникові, з нинішнім днем
8 листопада 1918 року звернувся з листом до повітових управ ЗУНР, в якому пропонував створювати Запасні команди, до яких набирати громадян 1895—1897 років народження, також брати на облік всіх здорових чоловіків віком 17—35 років.[1]
Начальник Генерального штабу УГА, учасник польсько-української війни 1918—1919 років. Із УГА перейшов за річку Збруч, перебував до 1920 року.
Мешкав у селі Селиська (тепер Перемишлянського району Львівської області). Брав участь у діяльності ветеранських організацій УСС-УГА, був головою місцевої читальні «Просвіти».
Під час німецько-радянської війни 1941—1945 років перебував у Галичі, де навесні 1944 року закатований радянськими партизанами з'єднання партизанських загонів під командуванням генерал-майора М. І. Наумова.
Вшанування пам'яті
У селищі Козова, на Тернопільщині начесть Миколи Мариновича названа вулиця.
На фасаді будівлі Військової комендатури Львівського гарнізону, у якій в листопаді 1918 року працював полковник Микола Маринович — перший військовий комендант Львова, 2003 року встановлено пам'ятну таблицю (скульптор Іван Самотос).
Примітки
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАН України, видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — С. 143. — ISBN 5-7707-7867-9.
Джерела
- Весна Х., Мельничук Б. Маринович Микола // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 459. — ISBN 966-528-199-2.
- К. Є. Науменко Маринович Микола // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 507. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Посилання
- Журнал «Воєнна історія». — 2008. — № 6 (42).
- В Яворівському районі вшанують пам'ять полковника УГА Миколи Мариновича // ZIK. — 2008. — 29 жовтня.
- Вояки УГА.