Мариця
Мари́ця, також Еврос (грец. Έβρος), в античну добу Гебр — річка на Балканському півострові; велика частина перебігу на півдні Болгарії, пониззя служать межею між Грецією і Туреччиною. Довжина 525 км, площа басейну близько 54 тисяч км².
Мариця | |
---|---|
| |
| |
42°09′53″ пн. ш. 23°35′45″ сх. д. | |
Витік | гори Рила |
• координати | 42°09′53″ пн. ш. 23°35′45″ сх. д. |
Гирло | Фракійське море |
• координати | 40°44′17″ пн. ш. 26°01′50″ сх. д. |
Басейн | Фракійське море→Егейське море→Середземне море→Атлантичний океан |
Країни: | Болгарія, Греція, Туреччина |
Прирічкові країни: | Болгарія, Греція, Туреччина |
Довжина | 525 км |
Площа басейну: | 54 тисяч км² |
Середньорічний стік | 200 м³/с |
Притоки: | Тунджа (ліва) |
Ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 735315 |
Медіафайли у Вікісховищі |
Річка бере початок в горах Рила, протікає Нижньофракійською низовиною, потім проривається через відроги Східних Родоп, впадає в Егейське море, утворюючи заболочену дельту. Основна притока — річка Тунджа (ліва).
Живлення переважне дощове, влітку сильно міліє. Використовується для зрошування, ГЕС. Судноплавна нижче міста Едірне. Середні витрати близько 200 м³/с.
На Мариці — міста Пазарджик, Пловдив, Димитровград (Болгарія), Едірне (Туреччина).
Довжина течії Мариці — 490 км, зрошуваний простір — 53 846 км².
У даний час нижньою течією Мариці відповідно до Лозаннським мирним договором проходить кордон між Грецією і Туреччиною.
Притоки Мариці:
Починаючи від Адріанополя Мариця, хоча і з труднощами, але все-таки доступна для судноплавства.