Мариця

Мари́ця, також Еврос (грец. Έβρος), в античну добу Гебр річка на Балканському півострові; велика частина перебігу на півдні Болгарії, пониззя служать межею між Грецією і Туреччиною. Довжина 525 км, площа басейну близько 54 тисяч км².

Мариця
Мариця в районі Едірне
річка виділена червоною лінією
42°09′53″ пн. ш. 23°35′45″ сх. д.
Витік гори Рила
• координати 42°09′53″ пн. ш. 23°35′45″ сх. д.
Гирло Фракійське море
• координати 40°44′17″ пн. ш. 26°01′50″ сх. д.
Басейн Фракійське мореЕгейське мореСередземне мореАтлантичний океан
Країни:  Болгарія,  Греція,  Туреччина
Прирічкові країни:  Болгарія,  Греція,  Туреччина
Довжина 525 км
Площа басейну: 54 тисяч км²
Середньорічний стік 200 м³/с
Притоки: Тунджа (ліва)
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 735315
 Медіафайли у Вікісховищі

Річка бере початок в горах Рила, протікає Нижньофракійською низовиною, потім проривається через відроги Східних Родоп, впадає в Егейське море, утворюючи заболочену дельту. Основна притока — річка Тунджа (ліва).

Живлення переважне дощове, влітку сильно міліє. Використовується для зрошування, ГЕС. Судноплавна нижче міста Едірне. Середні витрати близько 200 м³/с.

На Мариці — міста Пазарджик, Пловдив, Димитровград (Болгарія), Едірне (Туреччина).

Довжина течії Мариці — 490 км, зрошуваний простір — 53 846 км².

У даний час нижньою течією Мариці відповідно до Лозаннським мирним договором проходить кордон між Грецією і Туреччиною.

Притоки Мариці:

  • з лівої сторони:
  • з правої:
    • Крічіма,
    • Чепелар,
    • Арда.

Починаючи від Адріанополя Мариця, хоча і з труднощами, але все-таки доступна для судноплавства.

Витоки Маріци — озера Рильської Планини

Література

  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 304(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.