Марко Вешович
Марко Вешович (*1945 р., босн., хорв., серб. і чорн. лат. Marko Vešović, серб. і чорн. кир. Марко Вешовић; с. Папе поблизу Бієло-Поля, Чорногорія) — чорногорський і боснійський письменник. Член хорватського ПЕН-клубу.
| Марко Вешович | |
|---|---|
| Народився | 1945[1][2][3] |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Югославія[4] |
| Діяльність | письменник |
| Alma mater | Сараєвський університет і Белградський університет |
| Знання мов | сербська[5] |
| Нагороди | |
Закінчив гімназію у Бієло-Полі, філософський факультет Сараєвського університету, магістерський курс філологічного факультету Белградського університету. Працював учителем у гімназії, викладав у Сараєвському університеті. 2000 року захистив дисертацію на тему «Мова поезії Зоговича». Лауреат «Бранкової премії» Спілки письменників Воєводини. Живе і працює у Сараєві.
Твори
Поезія
- Nedjelja (1970)
- Osmatračnica (1974)
- Sijermini sinovi (1979)
- Kralj i olupina (1997)
- Poljska konjica (2002, 2004)
Проза
- Rodonačelnik (1982)
- Četvrti genije (1989)
- Smrt je majstor iz Srbije (1994, 2003)
- Moj svijete izgubljeni (2000)
- Bosanska priča (2003)
- Markovi konaci (2005)
Есеїстика
- Na ledu zapisano (1999)
Примітки
- Czech National Authority Database
- NUKAT — 2002.
- CONOR.SR
- Bibliothèque nationale de France Record #13738140v // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.