Маркус Гарві

Маркус Гарві (англ. Marcus Mosiah Garvey, 17 серпня 1887, Ямайка — 10 червня 1940, Лондон) — діяч всесвітнього руху за права чорношкірих і звільнення від гноблення[8][9]. Засновник Всесвітньої асоціації щодо поліпшення становища негрів (the Universal Negro Improvement Association, UNIA)[9][10].

Маркус Гарві
англ. Marcus Mosiah Garvey
Народився 17 серпня 1887(1887-08-17)[1][2][…]
Сент-Еннс-Бей, Мідлсекс, Ямайка
Помер 10 червня 1940(1940-06-10)[2][3][…] (52 роки)
Західний Кенсінгтонd, Гаммерсміт і Фулем, Великий Лондон, Англія, Велика Британія
·інсульт
Поховання Кенсал-Грінd[4] і National Heroes Parkd
Країна  Ямайка
Національність Афроямайціd[5]
Діяльність журналіст, підприємець, політик, друкар, соціолог
Alma mater Каліфорнійський державний університет у Фресноd і Біркбекd
Знання мов англійська[1]
Напрямок Гарлемський ренесансd
Партія People's Political Partyd
У шлюбі з Amy Jacques Garveyd[6] і Amy Ashwood Garveyd[7]
Нагороди

Зала слави Національної асоціації чорних журналістівd (2004)

IMDb ID 0308768

Біографія

Народився на острові Ямайка, яка була тоді британським колоніальним володінням. Відвідував школу до 14 років, після чого займався самоосвітою. 1 серпня 1914 року разом з товаришем заснував на Ямайці «Всесвітню асоціацію щодо поліпшення становища негрів», однак не домігшись великих успіхів, виїхав до США і там заснував кілька філій асоціації. У 1922 році Гарві був засуджений за фінансові махінації і провів п'ять років у в'язниці, після чого втратив весь свій авторитет у негритянському русі[11]. В 1927 році був випущений з в'язниці і висланий з США[12].

Помер в 1940 році в Лондоні будучи в політичній ізоляції. За іронією долі, він загинув від повторного обширного інсульту відразу після прочитання опублікованого помилково в газеті «Chicago Defender» власного некролога, в якому говорилося, що він помер «у бідності, самоті, втративши колишню популярність» (broke, alone and unpopular), при цьому були проігноровані його політичні погляди і досягнення[13].

Погляди

Надавав великого значення расовій чистоті негрів і закликав американських громадян африканського походження переселятися в Африку. На ґрунті расового етноцентризму та ідеї переселення всіх афроамериканців в Африку зблизився навіть з відверто расистською організацією Ку-клукс-клан. У своїх промовах передрікав коронацію чорного короля на африканському континенті, завдяки чому ефіопський Імператор Хайле Селассіє I був проголошений прихильниками растафаріанства втіленням Джа (Бога)[14][15].

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. SNAC — 2010.
  4. http://www.jamaicaobserver.com/news/Glover-wants-Garvey-s-criminal-record-expunged_19232873
  5. African American Authors, 1745-1945: A Bio-Bibliographical Critical Sourcebook / E. S. Nelson — Westport: Greenwood Press, 2000. — P. 175. — 525 p. — ISBN 0-313-30910-8
  6. OCLC. VIAF (Virtual International Authority File) — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  7. African American Authors, 1745-1945: A Bio-Bibliographical Critical Sourcebook / E. S. Nelson — Westport: Greenwood Press, 2000. — P. 176. — 525 p. — ISBN 0-313-30910-8
  8. Encyclopædia Britannica Online Marcus Garvey profile. Retrieved on 20 February 2008.
  9. Marcus Garvey. Biography.com (en-us). Процитовано 9 листопада 2017.
  10. The "Back to Africa" Myth. UNIA-ACL website. 14 липня 2005. Архів оригіналу за 30 грудня 2006. Процитовано 1 квітня 2007.
  11. BBC - History - Marcus Garvey.
  12. Біографічна стаття
  13. "Marcus Garvey: Look for Me in the Whirlwind". American Experience. Public Broadcasting Service. January 19, 2001. No. 6, season 13.
  14. "Overlooking his quarrel with the Emporor of Ethiopia, Marcus Garvey was revered by Rastafarians as the prophet who had foretold the coming of Haile Selassie." Colin Grant: Negro With a Hat. The Rise and Fall of Marcus Garvey. Oxford University Press 2008, p. 453
  15. Garvey, Marcus (1986). У Jacques-Garvey, Amy. The Philosophy and Opinions of Marcus Garvey or Africa for the Africans. Dover (Massachusetts): Majority Press. с. 163. ISBN 978-0-912469-24-9.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.