Мармуліївка

Мармулі́ївка село в Україні, у Володарській селищній громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване за 35 км від Володарки в західному напрямку, за 18 км від найближчої залізничної станції Тетіїв (на річці Рось).

село Мармуліївка
Країна  Україна
Область Київська область
Район/міськрада Білоцерківський район
Громада Володарська селищна громада
Основні дані
Населення 460
Площа 298,2 км²
Поштовий індекс 09341
Телефонний код +380 8-4469
Географічні дані
Географічні координати 49°30′07″ пн. ш. 29°36′23″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
185 м
Водойми Рось, Злодіївка (колишні назви: Червоний Став, Струг)
Місцева влада
Адреса ради Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Мармуліївка, вул. Центральна, 1
Карта
Мармуліївка
Мармуліївка
Мапа

 Мармуліївка у Вікісховищі

Географія

На південній околиці села річка Злодіївка впадає у Рось.

Етимологія

За народною етимологією село отримало назву від Мормили — «давнього дворянського прізвища українського».[1]

За іншою версією, в основі назви села лежить діалектне слово мармул, яке, своєю чергою, походить від давньоверхньонімецького слова marmul, що означає мармур.

Історичний огляд

Мармуліївка (Mormilec) на мапі Боплана (1650)

На території села виявлено:

— поселення ІІ тис. до н. е. (під лінією електропередач на першій надзаплавній терасі лівого берега річки Рось);

— поселення VII-VI ст.до н. е. (1,5-1,2 км на схід від околиці колгоспного саду, обмежене пересохлим струмком);

— поселення III-IV ст. н. е. черняхівської культури (на першій надзаплавній терасі лівого берега річки Рось, 0,5 км на схід від кар'єру, на околиці колгоспного саду);

— поселення III-IV ст. черняхівської культури (1,5 км на схід від околиці села, біля саду).

Археологічні розкопки на території села свідчать про давність поселення людей. Проте село було засноване на рубежі XVII-XVIII століття.

1864 року Лаврентій Похилевич зазначав:

«Село лежить при впадінні з лівого боку річки Струг в Рось, навпроти села Кошева, відділеного Россю. Частина села, що лежить вище уздовж річки Струг відстанню в половину версти, називається Капустинці. Жителів обох статей: православних — 983, римських католиків — 59, євреїв — 2. При селищі, над річкою Рось, є стародавнє земляне замковище, що має в окружності 50 сажнів. У ньому залишилися печери або ями, з яких одна в 80 сажнів завдовжки й 7 сажень завширшки. Інші завдовжки по 8 сажнів».[1][2]

За адміністративно-територіальним поділом ХІХ століття село входило до Сквирського повіту. У ХХ столітті відійшло до території Володарського району.

За повідомленням Л.Похилевича «церква Свято-Михайлівська, дерев'яна, стара, 6-го класу, яка має землі 57 десятин; побудована 1734 року колишнім керуючим маєтком Заблодським»[1] (за іншою версією — Забродським)[2]. 1847 року її суттєво перебудували. У радянську добу храм частково зруйнували, зокрема знесли баню.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мъстностяхъ Кіевской губерніи. — Кіевъ: Типографія Кіево-Печерской Лавры, 1864. — С. 171.
  2. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — T. VI. — Warszawa, 1885. — S. 680.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.