Марс Одіссей

«Марс Одіссей» (англ. Mars Odyssey) — діючий орбітальний апарат НАСА, який досліджує Марс. Головна задача, що стоїть перед апаратом, полягає у вивченні геологічної будови планети і пошуку мінералів.

Політ і результати

Апарат був запущений 7 квітня 2001 ракетою-носієм «Дельта-2». 24 жовтня «Одіссей» прибув на довколомарсіанську орбіту. Апарату вдалося отримати дані, що свідчать про великі запаси води на Марсі. Мабуть, в деяких областях на глибині 45 см залягає порода, що складається з замерзлої води на 70% за обсягом. Вивчення марсіанського водяного льоду продовжив апарат «Фенікс», який сів на поверхню планети 25 травня 2008[1]. «Одіссей» використовувався як ретранслятор для передачі інформації з марсохіда Спіріт, використовується досі для забезпечення зв'язку з марсоходом «Опортьюніті». У липні 2012 року орбіта Одіссея була скорегована для передачі інформації від нового марсохода К'юріосіті.

У червні 2012 року інженери НАСА повідомили про проблеми з одним з трьох гіроскопів, за допомогою яких апарат регулює і підтримує свою орієнтацію. Апарат перевели в безпечний режим для діагностики та визначення подальших дій.

П'ять місяців по тому, в листопаді 2012 КА був переключено на запасний комплект обладнання і він відновив свою роботу. В неділю (11 листопада 2012) «Марс-Одіссей» успішно передав дані від марсохода «Оппортьюніті» за допомогою «запасного» комплекту комунікаційних навігаційних систем, що працюють з таким же «запасним» бортовим комп'ютером зонда.

Основні навігаційні системи, в тому числі і гіроскоп, що викликав проблеми, за оцінками фахівців НАСА, зможуть пропрацювати ще приблизно кілька місяців, однак інженерна команда вирішила «переключитися» завчасно, зберігши таким чином обидва комплекти працездатними хоча б на деякий обмежений час. Як відзначає НАСА, це було зроблено на випадок екстрених обставин і необхідності тимчасово відключити резервну систему.[2]

Конструкція

Стартова маса космічного апарату Марс Одіссей — 725,0 кг, суха маса — 331,8 кг, з яких 44,5 кг доводиться на наукову апаратуру. За конструкцією апарат схожий на запущену двома роками раніше станцію Mars Climate Orbiter, але на 100 кг важче. В стартовому положенні апарат має розміри 2,2x2,6x1,7 м, довжина розгорнутої сонячної батареї — 5,8 м. Як і MCO, він складається з двох основних відсіків  — рухової установки і приладового відсіку у складі платформи службового обладнання та платформи наукової апаратури. Відмінною рисою MO-2001 є 6-метрова штанга, на якій розміщені датчики гамма-спектрометра GRS. До складу рухової установки входять основний двигун тягою 640 Ньютона (65,3 кгс, гідразин і азотний тетраоксид), двигуни орієнтації і двигуни малої тяги. До складу підсистеми електроживлення входить трьохсекційна сонячна батарея площею 7 м² з фотоелектричними перетворювачами на арсеніді галію, блок розподілу живлення, акумуляторна батарея ємністю 16 А•год. Підсистема управління та обробки даних має в своєму складі дубльований радіаційно-стійкий керуючий процесор RAD6000 з 128 Мегабайт оперативної пам'яті і постійним запам'ятовуючим пристроєм ємністю 3  Мбайт. Для зберігання даних з відеосистеми служить окрема незадубльована карта пам'яті ємністю 1 Гігабайт. У підсистему зв'язку входять засоби зв'язку з Землею в діапазоні X і апаратура прийому сигналів з посадкових апаратів в діапазоні UHF. Апарат має антени малого, середнього та високого підсилення (LGA, MGA і HGA відповідно).

Наукова апаратура

На апараті встановлено такі наукові прилади:

  • Гамма-променевий спектрометр GRS. Це набір із трьох інструментів  — власне гамма-спектрометра GRS, детектора нейтронів високих енергій HEND і нейтронного спектрометра NS.
    • Детектор HEND був виготовлений в Лабораторії космічної гамма-спектроскопії ІКД РАН і використовується для виявлення подповерхових запасів водяного льоду і елементного аналізу складу поверхні по вимірюванню потоків епітеплових, резонансних і швидких нейтронів. Основними реєструючими пристроями приладу є три пропорційних лічильники з³ He і сцинтиляційний блок. Пропорційні лічильники детектують нейтрони з енергіями 0,4-1,0 електрон-вольт, 1,0 еВ — 1,0 кеВ і 1,0 кеВ — 1,0 МеВ.
  • Апаратура MARIE (Mars Radiation Environment Experiment) призначена для вивчення радіаційної обстановки на трасі перельоту і на орбіті супутника Марса з подальшим аналізом можливих доз опромінення і його наслідків для людини. Інструмент являє собою спектрометр енергійних частинок в діапазоні 15-500 МеВ на нуклон з полем зору 56° і двома кремнієвими детекторами розміром 25,4×25,4 мм.
  • Прилад THEMIS (Thermal Emission Imaging System) призначений для багатоспектральної зйомки поверхні Марса у видимій і інфрачервоній частині спектра. Прилад створений на базі камери MARCI від MCO, має поле зору 4,6x3,5° і 2,9x2,9° і роздільна здатність  — 100 і 20 м в інфрачервоному і видимому діапазоні відповідно. За допомогою цієї камери була отримана точна карта Марса (просторова роздільна здатність карти становить 100 метрів для всієї території червоної планети). Для її складання вчені використовували 21 тисячу фотографій, зроблених штучним супутником за вісім років[3].

Див. також

Посилання

Примітки
  1. Lenta.ru: Прогресс: Декада открытий
  2. Журнал Новости Космонавтики — Зонд «Марс-Одиссей» возобновил работу после 5 месяцев «спячки»
  3. Lenta.ru: Прогресс: В Сеть выложили самую точную карту Марса
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.