Орбітальний апарат

Орбітальний апарат — це безпілотний космічний апарат для дослідження планети або іншого небесного тіла з орбіти навколо цього тіла.

Орбітальний апарат «Марс Одіссей»

Призначення

Орбітальні апарати за допомогою дистанційних методів (оптичних, радіофізичних тощо) можуть досліджувати значну частину планети (тоді як посадочні модулі і планетохіди отримують детальніші дані про атмосферу і поверхню, але тільки в районі місця посадки). Найкращим є використання орбітального апарату в поєднанні зі спускаємим. У такому випадку зібрані дані доповнюють один одного[1].

Список орбітальних апаратів

Успішно працювали (або ще працюють) орбітальні апарати відповідно до об'єктів їх вивчення (в порядку запуску):

Астероїди

NEAR Shoemaker

Запущено NASA в 1996 році до астероїда Ерос. Став першим штучним супутником астероїда і першим апаратом, який здійснив посадку на астероїд. По дорозі до Еросу досліджував астероїд Матильда. Пропрацював до 28 лютого 2000 року.

Хаябуса

Апарат Японського агентства аерокосмічних досліджень (JAXA). Запущений у 2003 році для вивчення астероїда Ітокава і доставки зразку його ґрунту на Землю. Незважаючи на ряд проблем, забір ґрунту був здійснений і 13 червня 2010 апарат увійшов в атмосферу Землі і скинув спускаємі капсули.

Венера

Марс

Меркурій

Місяць
  • Луна-10
  • Експлорер-33
  • Лунар орбітер −1
  • Місяць-11
  • Місяць-12
  • Лунар орбітер-2
  • Лунар орбітер-3
  • Лунар орбітер-4
  • Експлорер-35
  • Лунар орбітер-5
  • Місяць-14
  • Місяць-19
  • Експлорер-49
  • Місяць-22
  • Hiten
  • Clementine
  • Lunar Prospector
  • Смарт-1
  • Кагуя
  • Чан'е-1
  • Чандраян-1

Запущений 22 жовтня 2008 року з індійського стартового майданчика Шріхарікота. 12 листопада 2008 виведений на розрахункову навколомісячну орбіту. Серед завдань — пошук корисних копалин і запасів льоду в полярних регіонах Місяця, а також складання тривимірної карти поверхні[2].

  • Lunar Reconnaissance Orbiter

Запуск відбувся 19 червня 2009 року. 23 червня 2009 апарат вийшов на місячну орбіту. Запланований термін основної місії — 1 рік, додаткової — до 5 років. До завдань апарату входить [3]:

  • Вивчення місячної глобальної топографії;
  • Вимір радіації на місячній орбіті;
  • Вивчення місячних полярних регіонів, що включає в себе пошук покладів водяного льоду та дослідження параметрів освітленості;
  • Складання надточних карт з нанесенням об'єктів не менше 0,5 метра з метою знайти найкращі посадочні майданчики.

Сатурн

Сонце

Юпітер

Галілео

Апарат був запущений в 1989 році і пропрацював до 2003 року, провівши безліч досліджень Юпітера і його супутників. Став першим і єдиним апаратом, який вийшов на орбіту Юпітера, який вивчав цю планету тривалий час і скинули в її атмосферу спусковий зонд.

Примітки
  1. Бакулин П. И. Курс общей астрономии: учебник для студентов высших учебных заведений специальности «Астрономия» / П. И. Бакулин, Э. В. Кононович, В. И. Мороз. — Изд. 4-е, испр. и доп. — Москва: Наука, Главная редакция физико-математической литературы, 1977.
  2. Місячні зонди Індії
  3. Savage, Donald; Gretchen Cook-Anderson. NASA Selects Investigations for Lunar Reconnaissance Orbiter. NASA News. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 5 квітня 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.