Марцін Хоментовський
Марцін Хоментовський (пол. Marcin Chomętowski; ? — початок 1706, Луцьк) — польський шляхтич, військовик, урядник Речі Поcполитої. Представник роду Хоментовських гербу Лис.
Марцін Хоментовський | |
---|---|
Marcin Chomętowski | |
Помер |
1706 Луцьк ·хвороба |
Країна | Річ Посполита |
Національність | поляк |
Діяльність | військовик, урядник |
Alma mater | Падуанський університет |
Суспільний стан | шляхтич |
Посада | воєвода брацлавський, мазовецький, сандомирський ловчий, жарнувський каштелян, староста злоторийський, дрогобицький |
Рід | Хоментовські |
Батько | Стефан Хоментовський |
Мати | Катажина з Кохановських |
У шлюбі з | Анна Вежбовська |
Діти | Станіслав Хоментовський |
варіант гербу Лис | |
Життєпис
Дата народження невідома. Батько, Стефан Хоментовський, 1639 року посідав уряд белзького підвоєводи,[1] 1643 року[2] — белзького підчашого.[3] Матір — дружина батька Констанція Катажина з Корвін-Кохановських,[4] донька коронного хорунжого.[2]
З 1670 року посідав уряд сандомирського ловчого, 1680 року був сенатором Речі Посполитої (як жарнувський каштелян). З 1685 року був злоторийським старостою, з 1696 року — дрогобицьким. Брав участь у воєнних кампаніях короля Яна ІІІ Собеського, дуже відзначився у виправах буковинській 1685 року, молдавській 1686 року. Його панцерна корогва військових компутів входила до складу полку королевича Якуба Людвіка. 1683 року був у складі комісії для перемовин з московитами. 1694 року посів уряд брацлавського воєводи. Під час безкоролів'я по смерти Яна ІІІ став депутатом до боку примаса, був обраний до комісії, визначеної на конвокації 1696 року до перемовин з військом конфедератів (виконував функції до весни 1697 року). Прихильник королевича Якуба Людвіка Собєського як кандидата на трон, потім Авґуста ІІ (був його ревним прихильником). 1703 року керував комісією щодо розмежувань з турками. 1704 року став воєводою мазовецьким. Керував скарбовим трибуналом в Луцьку (його перенесли з Радома); на ньому вдалось союзне військо, маршалком якого був син Станіслав, переконати формально перейти під булаву великого коронного гетьмана Героніма Августина Любомирського. Потім захворів.
Помер в Луцьку від хвороби на початку 1706 року.
Сім'я
Був уперше одружений з воєводичкою серадзькою Анною Вежбовською (пол. Anna Wierzbowska),[2] похованою в костелі домініканців у Самборі[5]). Діти:
- Станіслав (13.12.1673, Ласьк — 31 серпня 1728, Дрогобич) — гетьман польний коронний, староста дрогобицький, долинський[6] якому по смерті перейшло Мазовецьке воєводство.
- Якуб — чехувський каштелян.[7]
Примітки
- Stefan Pieczynga-Chomętowski h. Lis (ID: 3.132.69)
- Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 62.
- Marcin Pieczynga-Chomętowski h. Lis (ID: 3.132.73).
- Konstancja Katarzyna Korwin-Kochanowska z Kochanowa h. Ślepowron (Korwin) (ID: 10.522.909). (пол.)
- Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… — Т. 1. — S. 290.
- Konopczyński W. Chomętowski Stanisław h. Lis // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III/5, zesz. 15. — S. 412—414. (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 63.
Джерела
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 3. — S. 62—63. (пол.)
- Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — Т. 1. — 406 s. — S. 290—291. (пол.)
- Piwarski K. Chomętowski Marcin h. Lis // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — T. III/5, zesz. 15. — 385—480 s. — S. 411. (пол.)
Посилання
Попередник Ян Гнінський |
Воєвода брацлавський 1694-1704 |
Наступник Ян Александер Конецпольський |