Януш Антоній Вишневецький

Януш Антоній Корибут Вишневецький гербу Корибут (пол. Janusz Antoni Wiśniowiecki, 1678 — 16 січня 1741) — князь, державний діяч Речі Посполитої. Меценат.

Януш Антоній Вишневецький
Народився 1678(1678)
Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Помер 16 січня 1741(1741-01-16)
Львів
Громадянство Річ Посполита
Діяльність державний діяч, меценат
Титул князь
Посада воєвода віленський, каштелян віленський, староста пінськийd, краківський воєвода, депутат, маршалок надворний литовський, краківський каштелян, Підчаший великий литовський, староста кременецький, Q66200795?, Q66200822? і посол Сейму Речі Посполитоїd
Військове звання Маршалок надворний литовський, воєвода віленський, краківський, каштелян краківський, каштелян вільненського сейму
Конфесія католик
Рід Вишневецькі
Батько Костянтин Криштоф Вишневецький
Мати Анна Ходоровська
Брати, сестри Михайло Сервацій Вишневецький
У шлюбі з Теофілія Лещинська
Діти Урсула-Франциска Радзивілл
Нагороди
Герб

Життєпис
Анна Ходоровська-Дольська

Син Костянтина Христофора Вишневецького і його дружини Анни Ходоровської, брат Михайла Сервація Вишневецького.

З 1699 року маршалок надвірний литовський.

У 1700 році приєднався до антисапезької «партії»[1].

Крем'янецький староста. З його ініціятиви тут заснували монастир єзуїтів, при якому почали діяти школи (з 1750 року Кременецький колегіум).[2] З 1704 року воєвода віленський, краківський (з 1706 р.), каштелян краківський (з 1727 р.), каштелян Bільненського сейму з 1703 р. В 1710 р. був маршалком у трибуналі коронному. Славився мужністю, яку проявив у битві під Конєцполем.

Надав кошти для заснування римо-католицького колегіуму в Крем'янці, прилучився до заснування, будівництва костелу святого Антонія Падуанського отців францисканців у Львові, перебудови костелу[3] в містечку Білий Камінь (тепер Золочівського району Львівщини).

Коштом Януша Антонія Вишневецького та його дружини Теофілії Лещинської в 1737—1740 роках реконструювали родинну каплицю в Латинській катедрі Львова.[4].

Його та дружини портрети знаходилися в презбітерії костелу святого Антонія.[5]

Наприкінці життя проживав у монастирі францисканців поблизу фундованого ним костелу святого Антонія у Львові, де й помер[6] 16 січня 1741 року.[7][8][9] Був похований у крипті каплиці Вишневецьких (перебудованій колишній каплиці Бучацьких) у латинській катедрі у Львові[10].

Кавалер Ордену Білого Орла (1717 рік)[11].

Cім'я

Дружина — Теофілія Лещинська (1680—1757), донька Вацлава — старости ковельського та кам'янського,[12] шлюб 1704-го. Наприкінці життя стала черницею-домініканкою на ім'я Тайда у Львові в монастирі, який 1783 року передали УГКЦ. 1729 року запиcала фундуш для будівництва костелу при монастирі (потім церква Святого Духа[13]). Записала фундуші для відновлення латинської катедри у Львові.[14] Дитина:

Примітки
  1. Marta Męclewska (oprac.). Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008. — Warszawa : Arx Regia. Ośrodek Wydawniczy Zamku Królewskiego, 2008. — S. . (пол.)
  2. Кременецький єзуїтський монастир
  3. Kuczman K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu / opracowali J. Adamski, M. Biernat, J. K. Ostrowski, J. T. Petrus // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — S. 13. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
  4. Betlej A.. Nagrobek Jabłonowskich w kościele Jezuitów we Lwowie // Folia Historiae Artium. — 2007. — SN 11. — S. 77. (пол.)
  5. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — S. 188. (пол.)
  6. Pencakowski P. Kościół parafialny p. w. Św. Antoniego we Lwowie (dawniej klasztorny OO. Franciszkanów Konwentualnych) // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Secesja, 1993. — Т. 1. — S. 39 (прим.). — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. І). — ISBN 83-85739-09-2.
  7. Зимницька С. Проблема зміни віри представниками роду князів Вишневецьких у вітчизняній та зарубіжній історіографії другої половини ХІХ — першої половини ХХ ст.… — С. 161.
  8. Jan Antoni ks. Wiśniowiecki h. Korybut (ID: 14.198.371). (пол.)
  9. є дата 18 лютого 1741 р. — без джерел
  10. Katedra łacińska we Lwowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Secesja, 2013. — T. 21. — S. 27. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-63463-09-0. (пол.)
  11. Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008 / oprac. Marta Męclewska. — Warszawa: Arx Regia. Ośrodek Wydawniczy Zamku Królewskiego, 2008. (пол.)
  12. Leszczyńscy h. Wieniawa (03) Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  13. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 162—163.
  14. Petrus J. Domus Sapientiae Leopoliensis // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1998. — № III. — S. 227. (пол.)

Джерела

Посилання
Попередник
Казимир Ян Сапєга		 Воєвода віленський
1704-1706		 Наступник
Казимир Ян Сапєга
Попередник
Ієронім Августин Любомирський		 Воєвода краківський
1706-1726		 Наступник
Єжи Домінік Любомирський
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.