Міхал Єжи Вандалін Мнішек
Міхал Єжи Вандалін Мнішек (1742, с. Дев'ятир, нині Жовківського району, Україна — 2 березня 1806, м. Вишнівець, нині смт Збаразького району, Україна) — польський шляхтич, державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої.
| Міхал Єжи Вандалін Мнішек | |
|---|---|
| Michał Jerzy Wandalin Mniszech | |
 Портрет Міхала Єжи Вандаліна Мнішека | |
| Народився |
1742 с. Дев'ятир, нині Жовківського району, Україна |
| Помер |
2 березня 1806 м. Вишнівець |
| Поховання | фарний костел, Вишнівець |
| Країна |
 Велике князівство Литовське |
| Національність | поляк |
| Місце проживання | Вишнівець |
| Діяльність | державний, політичний і військовий діяч |
| Членство | Торговицька конфедерація |
| Суспільний стан | шляхтич |
| Титул | граф |
| Посада | великий коронний маршалок і чесник, яворівський і сташавський староста, секретар великий литовський, маршалок надвірний литовський |
| Термін | 1783—1793 |
| Попередник | Станіслав Любомирський |
| Наступник | Фридерик Юзеф Мошинський |
| Конфесія | римо-католик |
| Рід | Мнішеки |
| Батько | Ян Кароль Мнішек |
| Мати | Катажина із Замойських |
| У шлюбі з | Тереса Пелагея Потоцька |
| Діти | Кароль Філіп, Ельжбета, Пауліна Констанція |
| Нагороди |
    |
 Герб Варіант гербу Мнішек | |
Життєпис
Народився в 1742 році в с. Дев'ятир (нині Жовківського району, Львівська область, Україна). Наймолодший з 3-х дорослих cинів Яна Кароля Мнішека 1716—1759) та його дружини Катажини із Замойських (1722—1771[1]). Хлопчиком у 1755—1756 роках разом з батьком їздив до Стамбулу, про що склав щоденник. Після смерті батька його опікуном був стрийко Єжи Август Мнішек.
Навчався у Варшаві в «Колегіум нобіліум» ордену піярів.
1763 року отримав Яворівське та Сташавське староства. Після повернення додому 1768 року мешкав у Вишнівці, після смерті першої дружини (1772) переїхав до Варшави]].[2] З жовтня 1777 — чесник великий коронний. Протягом 1778-1781 років був секретарем великим литовським. 23 травня 1781 року став маршалком надвірним литовським. З 23 серпня 1783 року — маршалок великий коронний (після Станіслава Любомирського). З 1785 року — любельський староста. У березні 1787 року приймав у Вишнівці короля Станіслава Августа, який їхав до Канева на зустріч з Єкатєріною ІІ.[3]
1798 року повернувся до Польщі, наприкінці життя проживав у Вишнівці, брав участь у культурному та науковому житті Волині. Зокрема, 1 жовтня 1805 — у відкритті Волинської гімназії в Кременці.
Помер 2 березня 1806 року у Вишнівці, був похований у місцевому фарному костелі, прощальну промову під час похорону виголосив Алоїзій Осінський.[4] Правдоподібно, має бути його надгробок.
На честь Єжи Мнішека київський природознавець Й. Х. Гохгут у 1851 році назвав відкритого ним жука-довгоносика Tanymecus mnischekii.
Маєтності
Від батька успадкував Демблін коло Варшави, від матері — Вишнівець з «ключем» (бл. 40 сіл, загальна вартість — бл. 6 млн зл.). Вкладав кошти в колекції портретів, мініатюр, зібрав значну бібліотеку (її частину переказав Тадеушу Чацькому). Вишнівецький палац за нього був відновлений.
Сім'я
Був одружений вперше з Тересою Пелагеєю Потоцькою (шлюб взяли 1771 року, померла у жовтні 1772). Друга дружина — Уршуля із Замойських (шлюб — 19 лютого 1781), першим її чоловіком був Вінцентій Потоцький, з яким вони розлучились. Діти:
- Кароль Філіп (7 січня 1794, Вишнівець — травень 1846, там само) — навчався в Кременці, член судової освітньої комісії, колекціонер фолкльору, бібліофіл. Подібно, залишив рукопис продовження праці Каспера Несецького.
- Ельжбета — дружина князя Домініка Радзивілла
- Пауліна Констанція[4] (17.IV.1798—5.V.1863) — дружина Антонія Яблоновського (7.XII.1793—26.XII.1855), шлюб 29 вересня 1818.[5]
Примітки
- Katarzyna Zamoyska z Zamościa h. Jelita (ID: 4.285.232). (пол.)
- Rosner A. Michał Jerzy Wandalin Mniszech (1742—1806)… — S. 480.
- Rosner A. Michał Jerzy Wandalin Mniszech (1742—1806)… — S. 482.
- Rosner A. Michał Jerzy Wandalin Mniszech (1742—1806)… — S. 483.
- Jabłonowscy (02) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
Джерела
- Bratuń M. Królestwo Sardynii i Turyn w relacjach podróżniczych Michała Jerzego Wandalina Mniszcha z roku 1767 // Italica Wratislaviensia. — 2014. — № 5. — S. 303—315. — ISSN 2084-4514. (пол.)
- Rosner A. Michał Jerzy Wandalin Mniszech (1742—1806) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3 zeszyt 90. — S. 480—484. (пол.)