Маріка мозамбіцька

Ма́ріка південна[4] (Cinnyris neergaardi) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae)[5]. Мешкає в Мозамбіку і Південно-Африканській Республіці.

?
Маріка південна

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Нектаркові (Nectariniidae)
Рід: Маріка (Cinnyris)
Вид: Маріка південна
Біноміальна назва
Cinnyris neergaardi
C. H. B. Grant, 1908

Ареал поширення виду[2][3]
Синоніми
Nectarinia neergardi (C. H. B. Grant, 1908)
Посилання
Вікісховище: Cinnyris neergaardi
Віківиди: Cinnyris neergaardi
ITIS: 916422
МСОП: 22717903

Опис

Мозамбіцька маріка — дрібний птах з відносно коротким дзьобом. У дорослого самця голова, спина і горло зелені, металево-блискучі, крила чорні, надхвістя синє, хвіст коричнювато-чорний. Груди поцятковані жовтими плямками. На грудях вузька синя смуга, нижня частина грудей яскраво-червона, живіт чорний. У дорослих самичок голова і верхня частина тіла сірувато-коричневі, надхвістя оливково-коричневе, хвіст темно-коричневий. Над очима світлі «брови», нижня частина тіла бліда, сірувато-коричнева. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорні. Молоді птахи подібні до самичок.

Самички південної маріки мають коричневу верхню частину тіла і жовтувато-сіру нижню частину тіла. Молоді птахи подібні до самичок. Нижня частина тіла у самичок південної маріки сіріша, ніж у самичок капських нектарок, і тьмяніша, ніж у самичок брунатних нектарок.

Поширення і екологія

Ареал поширення мозамбіцької маріки обмежений вузькою прибережною смугою від Інямбане на півдні Мозамбіку до міста Річардс-Бей на півночі Південно-Африканської Республіки в провінції Квазулу-Наталь. У Мозамбіку мешкає дві популяції мозамбіцьких марік: одна на півночі від річки Лімпопо, друга на південь від Мапуту. Вони живуть у сухих саванах і рідколіссях, у чагарникових заростях і в садах. Мозамбіцькі маріки живляться нектаром, комахами і павуками. Іноді вони приєднуються до змішаних зграй птахів разом з аметистовими нектарцями.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція мозамбіцьких марік становить від 3300 до 6700 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Cinnyris neergaardi.
  2. Parker, Vincent (1999). The atlas of the birds of Sul Do Save, Southern Mozambique. Cape Town: Avian Demography Unit & The Endangered Wildlife Trust. ISBN 0620242663.
  3. Hockey, P. A. R.; Dean, W. R. J.; Ryan, P. G. (2005). Roberts Birds of Southern Africa (вид. 7th). Cape Town: Trustees of the John Voelcker Bird Book Fund. с. 991–992. ISBN 0-620-34053-3.
  4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 грудня 2021.

Джерела
  • Sinclair, Hockey and Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa, ISBN 1-86872-721-1

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.