Маріка червоногруда

Ма́ріка червоногруда[2] (Cinnyris afer) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae)[3]. Мешкає в Південній Африці.

?
Маріка червоногруда

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Нектаркові (Nectariniidae)
Рід: Маріка (Cinnyris)
Вид: Маріка червоногруда
Біноміальна назва
Cinnyris afer
(Linnaeus, 1766)
Синоніми
Certhia afra Linnaeus, 1766
Nectarinia graueri
Посилання
Вікісховище: Cinnyris afer
Віківиди: Cinnyris afer
ITIS: 916427
МСОП: 103798399
NCBI: 282500

Опис
Червоногруда маріка
Червоногруді маріки

Довжина птаха становить 14 см. У дорослих самців голова, горло, верхня частина грудей і спина зелені, металево-блискучі. Нижня частина груде яскраво-червона, відділена від зеленої верхньої частини грудей вузькою синьою металево-блискучою смугою. Решта нижньої частини тіла сірувата. На плечах жовті плямки. Дзьоб довгий, вигнутий. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорні. Самець червоногрудої маріки відрізняється від самця південної маріки більшими розмірами, ширшою червоною смугою на грудях і довшим дзьобом.

Поширення і екологія

Червоногруді маріки мешкають в Південно-Африканській Республіці, Лесото і Есватіні. Вони живуть у чагарникових заростях фінбошу, саванах, рідколіссях і садах.

Поведінка

Активні вдень. Трапляються поодинці або парами. Живляться нектаром та зрілими фруктами. Потомство годують комахами та павуками. Розмножують круглорічно, з піком з липня по листопад. Гніздо розміщується між гілками дерев. Воно закрите, овальне з бічним входом, збудоване з трави та лишайників. Інколи є дві камери - одна гніздова, інша виконує функцію ґанку.

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Cinnyris afer.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 грудня 2021.

Джерела
  • Sinclair, Hockey and Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa, ISBN 1-86872-721-1

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.