Марія Клементина Австрійська (1798–1881)

Марія Клементина народилася 1 березня 1798 у віденському палаці Гофбург. Вона була шостою дитиною та п'ятою донькою останнього імператора Священної Римської імперії Франца II та його другої дружини Марії Терезії Неаполітанської. Дівчинка мала старшого брата Фердинанда та сестер Марію Луїзу, Кароліну Людовіку та Марію Леопольдіну. Ще одна сестра померла немовлям до її народження. Згодом сім'я поповнилася ще шістьма молодшими дітьми.

Марія Клементина в дитячому віці на портреті пензля Йозефа Гіккеля, 1800

У 1804 році Франц II проголосив створення Австрійської імперії. Невдовзі після цього розпочалася війна третьої коаліції, яка завершилася поразкою Австрії та захопленням Відня наполеонівськими військами у листопаді 1805. Наступного року Священна Римська імперія перестала існувати. Франц II зумів зберегти титул імператора Австрії.

Шлюб батьків був щасливим. Матір мала веселий характер, який відтіняв серйозність батька. Вона померла, коли Марії Клементині було 9 років. Батько невдовзі одружився зі своєю кузиною Марією Людовікою Моденською, яка була вдвічі молодшою за нього. Молоду мачуху описували як освічену та красиву жінку,[1] однак вона відрізнялася слабким здоров'ям і не народила власних дітей, виховуючи пасинків.

У липні 1809 року французи в ході війни п'ятої коаліції вдруге зайняли Відень після перемоги під Ваграмом. Столиця була окупована протягом п'яти місяців, аж до підписання Шенбруннського миру. Імператорська родина в цей час перебувала у замку Буди. Старовинна будівля не була пристосована до постійного проживання і часто там бувало надто холодно. Імператриця, попри кашель та гарячку, багато часу присвячувала справам та турботі про пасинків.

Для укріплення підписаного у жовтні 1809 року союзу Наполеон попросив руки доньки Франца, старшої сестри Марії Клементини, Марії Луїзи. У березні 1810, після укладення шлюбу, вона від'їхала до Франції, де провела чотири роки, згодом повернувшись із малим сином.[2]

Саму Марію Клементину описували як розумну, талановиту, допитливу дівчину, що мала високий інтелект, як і її сестра Марія Леопольдіна.

У віці 18 років Марія Клементина взяла шлюб із 26-річним сицилійським принцом Леопольдом, який доводився їй рідним дядьком.[3] Наречений був кавалером багатьох орденів і мав шанс у 1808 році зайняти іспанський престол. Ідея союзу була запропонована канцлером Клементом фон Меттерніхом. Весілля пройшло 28 липня 1816-го у палаці Шенбрунн у Відні, за три місяці після смерті мачухи нареченої. У грудні того ж року Сицилійське королівство було об'єднане із Неаполітанським, утворивши Королівство Обох Сицилій.

У подружжя народилося четверо дітей, з яких живими булиː

• Марія Кароліна (1822—1869) — дружина принца Генріха Орлеанського, мала четверо синів, які не залишили нащадків.
• Людовіко (19 липня—7 серпня 1824) — прожив 3 тижні.

Перші роки після народження доньки Марія Клементина мешкала у Відні і повернулася до Неаполя, лише коли Марія Кароліна стала підлітком і вже була введена до вищого австрійського суспільства. Офіційною резиденцією родини був палац Салерно в Неаполі,[4] що розмістився у самому серці міста — на головній площі.

Замок Шантійї

Чоловік не дотримувався подружньої вірності та мав позашлюбного сина від танцівниці Фанні Ельслер, який народився у 1827 році.

Леопольд помер навесні 1851 року, Марія Клементина після цього переїхала жити до доньки, яка була заміжня за сином колишнього короля Франції Луї-Філіпа і мешкала із чоловіком у передмісті Лондоні. Певний час всі разом вони жили у Твікенгемі. У грудні 1869 року Марія Кароліна померла від сухот.

Останні роки Марія Клементина провела у замку Шантійї у Франції, який належав її зятю Генріху Орлеанському. Там вона і померла від наслідків пневмонії 3 вересня 1881 у віці 83 років, переживши всіх братів, сестер, дітей та онуків. Її поховали у базиліці Санта-Кьяра в Неаполі.[5] Згодом прах ерцгерцогині було перенесено до Королівської каплиці в Дре, родової усипальні Орлеанського дому, де вже спочивала її донька.[6]

• Орден Зіркового хреста (Австрійська імперія);[7]
• Орден Королеви Марії Луїзи № 172 (Іспанія) (1 липня 1818).

• 1 березня 1798 —11 серпня 1804 — Її Королівська Високість Ерцгерцогиня Марія Клементина Австрійська;
• 11 серпня 1804 —28 липня 1816 — Її Імператорська та Королівська Високість Ерцгерцогиня Марія Клементина Австрійська;
• 28 липня 1816 —10 березня 1851 — Її Імператорська та Королівська Високість Принцеса Салерно;
• 10 березня 1851 —3 вересня 1881 — Її Імператорська та Королівська Високість Вдовіюча Принцеса Салерно.

• Constantin von Wurzbach: Habsburg, Maria Clementine Franzisca Josepha. Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Band 7. Verlag L. C. Zamarski, Wien 1861, стор. 43. C3%96:Habsburg,_Maria_Clementine_Franzisca_Josepha (нім.)
• Hamannová, Brigitte. Habsburkové. Životopisná encyklopedie. Praha: BRÁNA, Knižní klub, 1996. 408 s. ISBN 80-85946-19-X. стор. 293. (чес.)
• Hellmut Andics: Die Frauen der Habsburger Wilhelm Heyne Verlag GmbH München. 1997. ISBN 3-453-07034-8 (нім.)
• Thea Leitner: Habsburgs verkaufte Töchter, Piper Verlag. 1997. ISBN 3-492-21827-X (нім.)
• Richard Reifenscheid: Die Habsburger, Weltbild, ISBN 3-85001-484-3 (нім.)

• Династія Габсбургів (англ.)
• Профіль на Geneall.net (нім.)
• Профіль на Genealogics.org (англ.)
• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Марії Клементини Австрійської (англ.)
• Генеалогія Леопольда Бурбон-Сицилійського (англ.)
• Портрет Марії Клементини
• Зображення Марії Клементини