Шенбрунн

Шенбрунн (нім. Schloß Schönbrunn «Палац Шенбрунн») палацовий комплекс у столиці Австрії місті Відні, одна з найвизначніших архітектурних споруд австрійського бароко (архітектор Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах).

Палаци і сади Шенбрунна
Palace and Gardens of Schönbrunn [1]
Світова спадщина
48°11′04″ пн. ш. 16°18′43″ сх. д.
Країна  Австрія
Тип Культурний
Критерії i, iv
Об'єкт  786
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 1996 (20 сесія)

Розташування на карті Австрії

 Шенбрунн у Вікісховищі

Шенбрунн, здебільшого, був літньою резиденцією імператорської родини Габсбургів, в 1830 році тут народився майбутній імператор Франц Йосиф I, від проголошення Австрійської республіки (1918), як одна з найвизначніших пам'яток Відня та Австрії, відкритий для відвідання загалом.

Загальні дані

Палац Шенбрунн розташований у західній частині Відня в районі Гітцинг за адресою:

Schloss Schoenbrunn Kultur- und Betriebsges.m.b.H., Schloss Schoenbrunn, 1130 Wien (Oesterreich).

Години роботи:

  • з 1 квітня по 30 червня: 8:30-17:00;
  • з 1 липня по 31 серпня: 8:30-18:00;
  • з 1 вересня по 31 жовтня: 8:30-17:00;
  • з 1 листопада по 31 березня: 8:30-16:30.

Опис

Подібно до решти заміських резиденцій інших правителів (Версаль, Петергоф) Шенбрунн — це ансамбль, що об'єднує архітектуру та природу, де парк стає продовженням палацових споруд.

Вид на палацовий комплекс і місто з Ґлорієтти

Гідний уваги інтер'єр — 1441 апартамент, частково доступний для огляду.

В одному з найпишніших приміщень палацу — Дзеркальній залі — шестирічний Моцарт грав для Марії Терезії та її двору.

Так звана «мільйонна вітальня» є перлиною рококо — її прикрашають панно з китайського рожевого дерева з дорогоцінними перськими й індійськими мініатюрами, обрамленими позолоченими рамами. У Великій галереї, де сьогодні проходять особливо урочисті прийоми, танцював колись Віденський конгрес.

Крім власне палацу, до комплексу входить французький парк з підстриженими деревами, прикрашений численними скульптурами міфологічних персонажів і увінчаний біля підніжжя горба фонтаном Нептуна.

У парку працює палацовий літній театр, де проходять музичні спектаклі і концерти. На території парку також розмістились нині декілька музеїв, зокрема, Будинок пальм — скло-металева конструкція, створена у 1883 році, та Зоопарк — наступник імперського звіринцю, що вважається найдавнішим зоопарком не лише в країні, а й у Європі та світі.

На пагорбі біля палацу підноситься тріумфальна арка Ґлорієтт (або Ґлорієтта).

У Шенбрунні знаходилась відома скульптурна майстерня, твори якої розходилися імперією. Так, скульптури левів, що прикрасили вхід Порохової вежі у місті Львів (будинок архітекторів нині), походять з цієї майстерні. Їх первісне розташування мавзолей родини Міллер в селі Зимна Вода, що на околиці сучасного Львова.

З історії палацу

Історія палацу Шенбрунн почалася в 1559 році, коли Максиміліан II придбав ділянку землі, на якій містився млин Каттенбург. За наказом правителя, споруду переобладнали на мисливський будиночок «Шенбрунн» (досл.: «прекрасне джерело»), названий так кайзером Маттіасом. Останнього коронували в 1612 році, і, за повідомленнями з хронік, у перші ж дні свого правління, начебто, він пішов полювати і відкрив джерело з чистою водою, відтак місцину, де це відбувалось, було названо Шенбрунн.

Мисливський будиночок був зруйнований під час турецької облоги Відня 1683 року. А 1692 року кайзер Леопольд I вирішив побудувати для свого сина Йосифа літню резиденцію і доручив виконання цього завдання своєму улюбленому архітекторові Бернхарду Фішеру фон Ерлаху, відомому будівничому доби бароко, котрий, зокрема, зробив вагомий внесок у формування архітектурного обличчя Відня.

Шенбрунн на картині Каналетто, 175861

Фішер фон Ерлах розробив грандіозний проєкт, що мав на меті перевершити Версаль — він хотів побудувати палац на пагорбі, підкресливши тим самим виняткове становище монарха, а від палацу мали спускатися сходи з пандусами. Однак, через фінансову скруту такий проєкт не вдалося реалізувати. Замість того, заклали парк, завершенням якого став палац, а на пагорбі спорудили Ґлорієтт тріумфальну арку на честь перемоги над прусським королем Фрідріхом II (битва 1757 року при Коліні). Будівництво власне палацу було розпочато 1696 року, а завершено — в 1713 році.

Під час правління Марії Терезії, яка дуже любила Шенбрунн і жила в ньому з чоловіком імператором та 16 дітьми, будівля була перебудована архітектором Ніколаусом Пакассі. Коли війська Наполеона окупували Відень, в Шенбрунні знаходився штаб імператора.

У 2-й половині ХХ століття в Шенбрунні було відкрито виставку екіпажів, де експонуються карети, сани, паланкіни, портшези. В центрі колекції — позолочена, пишно оздоблена імперська карета завважки 4 тонни, яку в дні коронацій запрягали вісьмома кіньми.

У грудні 1996 року на 20-й сесії Комітету Світової спадщини Шенбрунн було включено у Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО — як сам палац, так і парк з його численними фонтанами і статуями, Ґлорієттою та Римськими руїнами, пальмовою оранжереєю, а також найстарішим у світі Шенбруннським зоопарком.

Див. також

Джерела і посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.