Фердинанд I (імператор Австрії)

Фердина́нд I (нім. Ferdinand I; 19 квітня 1793 29 червня 1875) імператор Австрії з 2 березня 1835 до 2 грудня 1848 року, король Угорщини та Богемії (як Фердинанд V, у ті ж роки), король Галичини та Володимирії. Імператор, що страждав на різноманітні захворювання, державних талантів не мав й добровільно відмовився від влади. Був популярним у Чехії, де провів останні роки життя й отримав прізвисько «Фердинанд Добрий» (чеськ. Ferdinand Dobrotivý).

Фердинанд I
нім. Ferdinand I.
Фердинанд I
Імператор Австрії
7 вересня 1836  2 грудня 1848
Попередник: Франциск I
Наступник: Франциск Йосиф I
Прапор
Король Галіції і Лодомерії
1836  1848
Попередник: Франциск I
Наступник: Франциск Йосиф I
 
Народження: 19 квітня 1793(1793-04-19)[1][2][…]
Відень, Габсбурзька монархія[1][3]
Смерть: 29 червня 1875(1875-06-29)[1][2][…] (82 роки)
Прага, Королівство Богемія, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Поховання: Імператорський склеп
Релігія: католик
Рід: Габсбурги-Лотаринзькі
Батько: Франц II
Мати: Марія Тереза Бурбон-Неаполітанська
Шлюб: Марія Анна Савойська[4]
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Родовід

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франц I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Терезія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франц II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл III
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Луїза Іспанська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Амалія Саксонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фердинанд I,
Король Галичини і Волині
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл III
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фердинанд I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Амалія Саксонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Тереза Бурбон-Неаполітанська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франц I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Кароліна Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Терезія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Правління

Коронація Фердинанда в 1836 році у Празі

Старший син імператора Франца ІI; вступив на престол після смерті батька у 1835 році. Вирізнявся слабким здоров'ям, страждав на епілепсію й гідроцефалію.

Його правління практично нічим не відрізнялось від реакційного царювання його батька, бо Клемент фон Меттерніх так само керував усіма справами імперії. Фердинанд був м'яким, добрим, спокійним, але вкрай повільним та нерішучим. Його напружували справи, він абсолютно ними не цікавився й мало в них розумів. Склалось свого роду регентство з Меттерніха, Коловрата та ерцгерцога Людвіга, яке й правило імперією, а Фердинанд підписував усі папери, які лишень йому подавали. Особисті свої схильності Фердинанд проявив лише у загальній амністії (1838) політичних злочинців, що перебували під судом і слідством у Ломбардії, а також у декількох часткових амністіях у інших справах. Жорстокості у поводженні з політичними арештантами, що були притаманними його попереднику, у Фердинанда не було й сліду.

16 квітня 1848 р. Фердинанд I підписав патент «Про знесення всякої роботизни й інших підданчих повинностей», яким скасовані останні залишки панщини в Галичині[5].

Революція 1848 року

Березневі події 1848 року змусили Фердинанда податись до Інсбрука. Ні з ким з європейських монархів переможна революція 1848 року так швидко не примирилась, як з Фердинандом: до нього особисто ніхто претензій не мав. На початку осені 1848 року він повернувся до Відня, але швидкі успіхи угорського повстання у зв'язку з вибухом жовтневого заколоту у Відні остаточно зламали та втомили імператора. Реакція, що захопила майже всю Європу у останні місяці 1848 року, не заспокоїла його. 2 грудня 1848 року він зрікся престолу (в Оломоуці) на користь свого племінника Франца Йосифа I.

Несамостійність Фердинанда та нерозуміння вимог часу були настільки великими, що незадовго до березневої революції, коли йому доповідали про занедбаний стан фінансів, він сказав: «Ну, на мене й Меттерніха ще вистачить!». Австрії без Меттерніха він собі, очевидно, зовсім не уявляв; тому після падіння Меттерніха його правління перетворилось на низку найнепослідовніших вагань, що завершились відмовою від престолу. Після цього він жив у своїх маєтках у Празі, займаючись сільським господарством, до якого завжди мав схильність.

Титул

Фердинанд використовував наступний титул: Ми, Фердинанд I, Божою милістю імператор Австрійський, король Єрусалимський, Угорський, Богемський, Далматський, Хорватський, Словенський, Галичини та Володимирії; ерцгерцог Австрійський, герцог Лотаринзький, Зальцбурзький, Вюрцбурзький, Франконський, Штирійський, Каринтії й Карніоли; великий герцог Кракова, великий князь Трансильванії; маркграф Моравії; герцог Сандомирський, Мазовецький, Люблінський, Верхньої та Нижньої Сілезії, Аушвіцу й Затора, Тешена й Фріулі; князь Берхтесгадена й Мергентейма; граф Габсбурзький, Горіци, Градішкі й Тіролю; і маркграф Верхньої та Нижньої Лузації та в Істрії.

Примітки

Література

Див. також

Попередник
Франц I
Імператор Австрії
1835-1848
Наступник
Франц Йосиф I
Попередник
Франц I
Король Угорщини
1830-1848
Наступник
Франц Йосиф I
Попередник
Франц I
Король Хорватії
1830-1848
Наступник
Франц Йосиф I
Попередник
Франц I
Король Галичини та Володимирії
1835-1848
Наступник
Франц Йосиф I
Попередник
Франц I
Король Богемії
1835-1848
Наступник
Франц Йосиф I
Попередник
Франц II
Король Ломбардії та Венеції
1848-1848
Наступник
Франц Йосиф I
Попередник
Утворення від Вільного міста Кракова
Великий князь Кракова
1846-1848
Наступник
Франц Йосиф I
Попередник
Франц II
Король Єрусалиму
1835-1875
титулярний
Наступник
Франц Йосиф I
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.