Фердинанд I (імператор Австрії)
Фердина́нд I (нім. Ferdinand I; 19 квітня 1793 — 29 червня 1875) — імператор Австрії з 2 березня 1835 до 2 грудня 1848 року, король Угорщини та Богемії (як Фердинанд V, у ті ж роки), король Галичини та Володимирії. Імператор, що страждав на різноманітні захворювання, державних талантів не мав й добровільно відмовився від влади. Був популярним у Чехії, де провів останні роки життя й отримав прізвисько «Фердинанд Добрий» (чеськ. Ferdinand Dobrotivý).
Фердинанд I нім. Ferdinand I. | |||
| |||
---|---|---|---|
7 вересня 1836 — 2 грудня 1848 | |||
Попередник: | Франциск I | ||
Наступник: | Франциск Йосиф I | ||
| |||
1836 — 1848 | |||
Попередник: | Франциск I | ||
Наступник: | Франциск Йосиф I | ||
Народження: |
19 квітня 1793[1][2][…] Відень, Габсбурзька монархія[1][3] | ||
Смерть: |
29 червня 1875[1][2][…] (82 роки) Прага, Королівство Богемія, Долитавщина, Австро-Угорщина[1] | ||
Поховання: | Імператорський склеп | ||
Релігія: | католик | ||
Рід: | Габсбурги-Лотаринзькі | ||
Батько: | Франц II | ||
Мати: | Марія Тереза Бурбон-Неаполітанська | ||
Шлюб: | Марія Анна Савойська[4] | ||
Нагороди: | |||
Родовід
Правління
Старший син імператора Франца ІI; вступив на престол після смерті батька у 1835 році. Вирізнявся слабким здоров'ям, страждав на епілепсію й гідроцефалію.
Його правління практично нічим не відрізнялось від реакційного царювання його батька, бо Клемент фон Меттерніх так само керував усіма справами імперії. Фердинанд був м'яким, добрим, спокійним, але вкрай повільним та нерішучим. Його напружували справи, він абсолютно ними не цікавився й мало в них розумів. Склалось свого роду регентство з Меттерніха, Коловрата та ерцгерцога Людвіга, яке й правило імперією, а Фердинанд підписував усі папери, які лишень йому подавали. Особисті свої схильності Фердинанд проявив лише у загальній амністії (1838) політичних злочинців, що перебували під судом і слідством у Ломбардії, а також у декількох часткових амністіях у інших справах. Жорстокості у поводженні з політичними арештантами, що були притаманними його попереднику, у Фердинанда не було й сліду.
16 квітня 1848 р. Фердинанд I підписав патент «Про знесення всякої роботизни й інших підданчих повинностей», яким скасовані останні залишки панщини в Галичині[5].
Революція 1848 року
Березневі події 1848 року змусили Фердинанда податись до Інсбрука. Ні з ким з європейських монархів переможна революція 1848 року так швидко не примирилась, як з Фердинандом: до нього особисто ніхто претензій не мав. На початку осені 1848 року він повернувся до Відня, але швидкі успіхи угорського повстання у зв'язку з вибухом жовтневого заколоту у Відні остаточно зламали та втомили імператора. Реакція, що захопила майже всю Європу у останні місяці 1848 року, не заспокоїла його. 2 грудня 1848 року він зрікся престолу (в Оломоуці) на користь свого племінника Франца Йосифа I.
Несамостійність Фердинанда та нерозуміння вимог часу були настільки великими, що незадовго до березневої революції, коли йому доповідали про занедбаний стан фінансів, він сказав: «Ну, на мене й Меттерніха ще вистачить!». Австрії без Меттерніха він собі, очевидно, зовсім не уявляв; тому після падіння Меттерніха його правління перетворилось на низку найнепослідовніших вагань, що завершились відмовою від престолу. Після цього він жив у своїх маєтках у Празі, займаючись сільським господарством, до якого завжди мав схильність.
Титул
Фердинанд використовував наступний титул: Ми, Фердинанд I, Божою милістю імператор Австрійський, король Єрусалимський, Угорський, Богемський, Далматський, Хорватський, Словенський, Галичини та Володимирії; ерцгерцог Австрійський, герцог Лотаринзький, Зальцбурзький, Вюрцбурзький, Франконський, Штирійський, Каринтії й Карніоли; великий герцог Кракова, великий князь Трансильванії; маркграф Моравії; герцог Сандомирський, Мазовецький, Люблінський, Верхньої та Нижньої Сілезії, Аушвіцу й Затора, Тешена й Фріулі; князь Берхтесгадена й Мергентейма; граф Габсбурзький, Горіци, Градішкі й Тіролю; і маркграф Верхньої та Нижньої Лузації та в Істрії.
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118686747 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Find a Grave — 1995.
- Dr. Constant v. Wurzbach Habsburg, Ferdinand I. (Kaiser von Oesterreich) // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 6. — S. 197.
- https://books.google.es/books?id=BxT8FNonTuYC&hl=es&pg=PA193#v=onepage&q&f=true
- Іван Франко. Панщина та її скасування 1848 р. в Галичині
Література
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Ясь О. В. Фердинанд I // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 292. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Див. також
Попередник Франц I |
Імператор Австрії 1835-1848 |
Наступник Франц Йосиф I |
Попередник Франц I |
Король Угорщини 1830-1848 |
Наступник Франц Йосиф I |
Попередник Франц I |
Король Хорватії 1830-1848 |
Наступник Франц Йосиф I |
Попередник Франц I |
Король Галичини та Володимирії 1835-1848 |
Наступник Франц Йосиф I |
Попередник Франц I |
Король Богемії 1835-1848 |
Наступник Франц Йосиф I |
Попередник Франц II |
Король Ломбардії та Венеції 1848-1848 |
Наступник Франц Йосиф I |
Попередник Утворення від Вільного міста Кракова |
Великий князь Кракова 1846-1848 |
Наступник Франц Йосиф I |
Попередник Франц II |
Король Єрусалиму 1835-1875 титулярний |
Наступник Франц Йосиф I |