Марія фон Вечера
Марія Александріна фон Вечера (нім. Maria Alexandrine von Vetsera; 19 березня 1871, Відень — 30 січня 1889, замок Маєрлінґ) — австрійська дворянка, коханка австрійського кронпринца Рудольфа, за однією з версій істориків здійснила разом з ним самогубство в Маєрлінзі. За іншою поширеною версією, це було ретельно сплановане політичне вбивство спадкоємця австрійського престолу.
Марія фон Вечера | |
---|---|
нім. Marie von Vetsera | |
| |
Ім'я при народженні | нім. Marie Alexandrine von Vetsera |
Народилася |
19 березня 1871[1][2][3] Відень, Австро-Угорщина[4][5] |
Померла |
30 січня 1889[1][2] (17 років) Замок Маєрлінґ, Allandd, Баден, Нижня Австрія, Австро-Угорщина ·вогнепальне поранення |
Поховання | Хайлігенкройц |
Країна | Долитавщина |
Діяльність | аристократка |
Знання мов | німецька[1] |
Титул | барон |
Мати | Гелена фон Вечера |
Брати, сестри | Ladislaus von Vetserad, Johanna von Vetserad і Franz von Vetserad |
| |
Біографія
Марія була дочкою (третьою дитиною з чотирьох) австрійського дипломата, (з 1870 року барона) Альбіна Вечери і його дружини Хелени Бальтацці.
Кронпринц Рудольф займав розум і серця багатьох австрійських дівчат, і Марія не була винятком. Вона познайомилася з принцом на скачках на іподромі Фройденау, і ця зустріч, за свідченням її довіреної особи вчителя французької мови Габріеля Дюбрей, кардинально змінила її поведінку і настрій. Марія говорила про принца з великим натхненням, збирала газетні вирізки і фотографії та ретельно стежила за його життям. Щоб відвернути увагу дочки, мати навіть вирушила з Марією подорожувати Англією. Перша приватна зустріч Вечери та принца відбулася після обміну кількома листами на початку листопада 1888 року у Хофбурзі. Загалом до кінця січня 1889 року, між закоханими відбулося близько двадцяти зустрічей, в підготовці яких брали участь особовий візник кронпринца Йозеф Братфіш, кузина Рудольфа графиня Марія Ларіш та камеристка Марії Вечери — Агнес Яхода.
Трагедія в Майерлінгі
28 січня 1889 року кронпринц Рудольф прибув в Маєрлінґ близько 15:30, Марія приїхала в замок пізніше на фіакрі Братфіша. Ніч перед від'їздом в Маєрлінґ кронпринц провів у своєї коханки Міцці Каспар, що підтверджується протоколом агента поліції Флоріана Майснер, який відповідав за охорону кронпринца.
Після виявлення тіл вранці 30 січня в Маєрлінґ був відправлена група лікарів, які констатували смерть Марії в результаті пострілу в голову. Здійснила цей постріл сама Марія або Рудольф, або хто-небудь третій, достеменно невідомо. Марія була похована на кладовищі при монастирі в Хайлігенкройц, що знаходиться в 25 км на північний захід від Відня.
Під час боїв за Відень у 1945 році склеп Марії був зруйнований. Повторне поховання відбулося лише у 1959 році. Експерти стверджують, що слідів смертельного поранення на черепі жінки не спостерігалося.
Існує кілька версій події в Майерлінг. Одна з них — загибель Марії від невдалого аборту і самогубство Рудольфа, який не переніс трагедії.
Образ в культурі
Трагедія в Маєрлінзі була покладена в основу ряду художніх творів і фільмів (стрічки Анатоля Літвака з Шарлем Буайе, 1936; Жана Деланнуа з Жаном Маре, 1949; Теренса Янга з Омаром Шаріфом, 1968, і ін.). Цьому сюжету присвятив баладу Велимир Хлєбніков; в його вірші (1909—1912) «Марія Вечера» постає «слов'янкою», яка вбила господаря замку (на зразок Юдифи). Історія Марії фон Вечери покладена в основу сюжету оперети Імре Кальмана «Маринка».
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Find a Grave — 1995.
- Collective Biographies of Women
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118626752 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- http://geneall.net/en/name/186258/marie-alexandrine-baroness-of-vetsera/