Рудольф (кронпринц Австрії)

Рудо́льф Габсбург-Лотаринзький (21 серпня 1858, Лаксенбург, Нижня Австрія — 30 січня 1889, Майєрлінг) — ерцгерцог, австро-угорський престолонаслідник, єдиний син цісаря Франца Йосифа і Єлизавети Баварської. Був названий на честь першого імператора Священної Римської імперії з династії Габсбургів — Рудольфа І

Рудольф Габсбург-Лотаринзький
нім. Rudolf Franz Karl Joseph von Österreich-Ungarn
Народився 21 серпня 1858(1858-08-21)
Лаксенбург
Помер 30 січня 1889(1889-01-30) (30 років)
Майєрлінг
·вогнепальне поранення
Поховання
Імператорський склеп : 
Громадянство
Діяльність офіцер, натураліст, політик
Знання мов німецька[1]
Членство Угорська академія наук
Титул кронпринц
Посада Член Палати панів Імперської Радиd
Конфесія католицтво
Рід Габсбурги-Лотаринзькі
Батько Франц Йосиф I
Мати Єлизавета Баварська
Брати, сестри Ґізела Австрійська, Марія Валерія Австрійська і Софія Австрійська
У шлюбі з Стефанія Бельгійська
Діти Єлизавета Марія Австрійська
Автограф
Нагороди
Кавалер ордена Золотого руна
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден дома Гогенцоллернів
Орден Вірності (Баден)
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії
Орден Білого слона
Орден підв'язки
Орден Святого Губерта
Орден Слона
Великий хрест ордена Білого Сокола
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Орден Рутової корони
Великий хрест Ордену Спасителя
Орден Вендської корони
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Орден князя Данила I
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Орден Османие 1 ступеня
Кавалер Великого хреста ордена Зірки Румунії
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня

Біографія

Був третьою дитиною і єдиним сином цісаря. У дитинстві переважно був під наглядом вихователів, оскільки батько займався державними справами, а мати відсторонили від виховання. Після завершення навчання 24 червня 1877 року призваний на військову службу як командир 36 полку піхоти у Празі, згодом — Відні.

10 травня 1881 року одружився з бельгійською принцесою Стефанією Клотильдою Кобург, донькою короля Бельгії Леопольда II та Марії Генрієти Австрійської. 21 вересня 1883 року у шлюбі народилася єдина донька Елізабет Марія Габсбург[2].

Рудольф мав неврівноважений характер, любив подорожувати, описувати побачене, зловживав спиртними напоями, позашлюбними зав'язками, що викликало невдоволення Франца Йосифа, призводило до сварок з дружиною.

На відміну від батька був ліберальних поглядів, ставився прихильно до порозуміння з Францією і критично — до урядової системи в Австрії, тому був популярним серед неповноправних народів Австро-Угорщини, у тому числі й серед українців. Мріяв про велику Австрію в європейській політиці, соціальний переворот, що викликало незадоволення при дворі.

Наклав на себе руки у замку Маєрлінг разом з баронесою Марією Вечерою, що стало темою багатьох легенд.

  • Рудольф у військовому однострої (1862)
  • Рудольф і Стефанія
  • Франц Йосиф з родиною
  • Баронеса Марія Вечера
  • Поховання кронпринца Рудольфа (1889)
  • Надгробки Франца Йосифа, СіСі, Рудольфа

Вшанування

На честь Рудольфа було названо декілька лікарень у Австрії. Ще за життя кронпринца Рудольфа, 1881 року його ім'ям було названо цісарсько-королівську гімназію у Бродах. Повна назва «Ц. К. вища реальна гімназія імені архікнязя Рудольфа» (нім. «R. R. Rudolfs Real — und Obergymnasium»), а на честь його дружини Стефанії Бельгійської було названо вулицю, що прямувала тоді від бродівської гімназії до центру міста. Про життя кронпринца Рудольфа відзнято декілька художніх кінострічок та написано книжок.

Фільмографія

На тему життя Рудольфа загалом знято 27 художніх фільмів і 2 телесеріали, зокрема:

Література
  • Schloss Schönbrunn Kultur — und Betriebsges.m.b.H./Bundesmobilienverwaltung (Hrsg.): «Kronprinz Rudolf — Lebensspuren» Info-Mappe (Beschriftungs- und Kapiteltexte) zur Ausstellung vom 21. August 2008 bis 30. Jänner 2009 im Hofmobiliendepot. (нім.)
  • Jean-Paul Bled: Kronprinz Rudolf. Wien: Böhlau 2006, ISBN 3-205-05238-2 (нім.)
  • Sigrid-Maria Größing: Rudolf. Herzensbrecher, Freigeist, Psychopath. A & M, Salzburg 2006, ISBN 3-902509-23-6 (нім.)
  • Brigitte Hamann: Kronprinz Rudolf. Ein Leben. Amalthea, Wien 2005, ISBN 3-85002-540-3. (als Taschenbuch: Piper, München 2006, ISBN 3-492-24572-2) (нім.)
  • Peter Urbanitsch: Rudolf Franz Carl Joseph, Erzherzog von Österreich. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 22, Duncker & Humblot, Berlin 2005, ISBN 3-428-11203-2, S. 181 f. (Digitalisat) (нім.)
  • Georg Markus: Kriminalfall Mayerling. Leben und Sterben der Mary Vetsera. Mit neuen Gutachten nach dem Grabraub. Wien/ München 1993 (нім.)
  • Friedrich Weissensteiner (Hrsg.): Lieber Rudolf. Briefe von Kaiser Franz Joseph und Elisabeth an ihren Sohn. Ueberreuter, Wien 1991, ISBN 3-8000-3374-7 (нім.)
  • Rudolf. Ein Leben im Schatten von Mayerling. Ausstellungskatalog, Wien 1990 (нім.)
  • Brigitte Hamann: Rudolf. Majestät, ich warne Sie…, Geheime und private Schriften. Wien/ München 1979 (нім.)
  • Oscar von Mitis: Das Leben des Kronprinzen Rudolf. Leipzig 1928 (нім.)
  • Constantin von Wurzbach: Habsburg, Rudolph Franz Karl Joseph. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Band 7, Verlag L. C. Zamarski, Wien 1861, S. 145 f (нім.)

Нагороди

Австро-Угорщина

Королівство Пруссія

Велике герцогство Баден

Королівство Італія

Російська імперія

Сіам

Британська імперія
  • Орден Підв'язки (20 червня 1887)
  • Золота медаль Золотого ювілею королеви Вікторії (1887)

Інші країни

Джерела

Примітки
  1. CONOR.Sl
  2. Elżbieta Maria Habsburg (1883—1963) (пол.)

Посилання

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.