Масло з молока яка

Масло з молока яка (англ. Yak butter) – вершкове масло, яке виготовляють з молока одомашненого яка в Непалі, Бутані, Індії, Монголії та Тибеті. Сир та молоко з молока яка є основними продуктами харчування та предметами торгівлі в громадах скотарів у Південній та Центральній Азії та в Тибетському нагір’ї[1].

Масло з молока яка
Масло з молока яка
Тип масло
Походження
Необхідні компоненти молоко яка

Історія

До 1980 року Непал був єдиною з азійських країн, яка виготовляла продукти з молока одомашнено яка, у тому числі масло і сир, на експорт[1].

Виробництво
Маслобійка тибетської кухні (музей)

Молоко яка має у два рази більшу жирність, ніж цільне коров’яче молоко, а вершкове масло має текстуру дуже близьку до сиру[2][3].

Ячне скотарство дає пастухам багато різноманітних продуктів, у тому числі гній для палива, тяглову силу, м'ясо, волокна, і, звісно ж, молоко[1]. Хоча вживання продуктів з молока яка є дуже поширеним явищем у районах гірських пасовищ, все ж не у всіх скотарських громадах їх вживають[4].

В Тибеті молоко яка бродить протягом однієї ночі. Влітку отриманий розчин збивають в дерев’яній маслобійці. Взимку розчин виливають у роздутий овечий шлунок та збовтують доти, доки масло не набуде своєї звичної форми[4].

Термін зберігання свіжого масла з молока яка становить близько одного року. Переважно його зберігають у сухому місці, без доступу повітря, у мішках з овечих шлунків або листя рододендрона[2][3].

Виготовляють сир та масло з молока яка переважно ручним способом далеко у горах. Незначна частина виготовлених молочних продуктів експортується.

Застосування
Масло з молока яка
Продаж масла у місті Лхаса (вересень 1993 р.)
  • Масло та сир з молока яка сьогодні не тільки вживаються, але й також продаються у інші країни.
  • Масло з молока яка застосовується для традиційної вичинки шкур. Старе згіркле масло є найкращим для цього, ніж свіже масло[5].
  • З цього виду масла готують популярний тибетський солоний напій часуйма. Пряжене вершкове масло використовують для приготування десерту. Змішують його з ячмінним борошном (цампою), отримуючи тісто, в яке додають фініки, кунжут. Й саме так традиційно пригощають гостей[1].
  • Також це масло допомагає зволожувати шкіру [2], його застосовують як паливо для масляних ламп[6], з нього ліплять масляні скульптури для Лосара (тибетського Нового Року)[7], які можуть досягати майже 10 метрів у висоту [8].

Див. також

Примітки
  1. 10 Products from Yak and Their Utilization. FAO. Процитовано 23 жовтня 2018.
  2. Jordans, Bart (2008). Bhutan: A Trekker’s Guide, Cicerone Press Limited. pg. 180.
  3. Levy, Patricia (2007). Tibet. Marshall Cavendish. pg. 122
  4. Goldstein, Melvin C; Cynthia M. Beall (1990). Nomads of Western Tibet: The Survival of a Way of Life. University of California Press. с. 87.
  5. Wiener, G (2003). The Yak. Second edition revised and enlarged. Food and Agriculture Organization of the United Nations. с. 252. Архів оригіналу за 24 травня 2011. «Leather from yak is usually tanned by a traditional method. For this purpose, the herdsmen ... spread old, rancid butter on the skin (fresh butter is not useful in tanning).»
  6. Yaks, butter, and lamps in Tibet. WebExhibits.org. Процитовано 23 жовтня 2018.
  7. Butter Sculpture Tradition Melting Away. China.org.cn. Процитовано 23 жовтня 2018.
  8. Goldstein, Melvin C; Cynthia M. Beall (1990). Nomads of Western Tibet: The Survival of a Way of Life. University of California Press. с. 241.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.