Як дикий

Як дикий (Bos mutus) — парнокопитний ссавець з роду биків родини Бикових. Предок домашнього яка (Bos grunniens). Назва тварини походить від тиб. གཡག་ (g.yag), що означає «самець яка». Відійшов від предка Тура Bos primigenius 1,5 млн років тому.

?

Як дикий

Охоронний статус

Уразливий (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Metazoa)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Інфраклас:	Плацентарні (Eutheria)
Надряд:	Китопарнокопитні (Cetartiodactyla)
Ряд:	Оленеподібні (Cerviformes)
Підряд:	Жуйні (Ruminantia)
Родина:	Бикові (Bovidae)
Рід:	Бик (Bos)
Вид:	Як дикий

Біноміальна назва

Bos mutus
Przewalski, 1883

Посилання

Вікісховище:	Bos mutus
Віківиди:	Bos mutus
МСОП:	2892

Батьківщина яка — Тибет. Експлуатується як в'ючна і м'ясна тварина. У районах розведення вживається також молоко яка.

Опис

Дикі яки одні з найбільших биків, поступаються тільки бику гауру. Це найбільша тварина у своїй місцевості. Дикий як досягає 1.6 м до 2.2 м висоти в холці, і мають типову вагу від 305 кг до 1000 кг. Голова та довжина тулуба від 2,5 до 3.3 м, не враховуючи хвоста від до 60 до 100 см.

Дикі яки не виносять місць, освоєних людьми, і тому швидко зникають — зараз вони вціліли лише у високогірних районах Тибету на відмітках 4300-4600 м над р. м. взимку і до 6100 м над р. м. влітку. Станом на 2016 рік чисельність у природі оцінюють в 10 тис. дорослих особин.[1]

Як добре адаптований до умов високогір'я. Він має великі легені й серце в порівнянні з биками низинних районів. Кров яка здатна переносити більше кисню[2] завдяки присутності в ній значної частки фетального гемоглобіну протягом усього життя[3]. Зворотною стороною є погана переносимість низьких висот[4] і перегрів при температурах вище 15 °C. Серед інших пристосувань до низької температури — підшкірний шар жиру і практично повна відсутність потових залоз[2].

Примітки

Buzzard, P. & Berger, J. 2016. Bos mutus. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T2892A101293528. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-2.RLTS.T2892A101293528.en. Downloaded on 26 September 2017.
Wiener, Gerald; Jianlin, Han; Ruijun, Long. (2003). 4 The Yak in Relation to Its Environment. The Yak, Second Edition (англ.). Bangkok: Regional Office for Asia and the Pacific Food and Agriculture Organization of the United Nations. ISBN 92-5-104965-3. Процитовано 8 серпня 2008.
Sarkar, M. et al. (1999). Fetal haemoglobin in pregnant yaks (Poephagus grunniens L.). Veterinary Journal 158 (1): 68–70. doi:10.1053/tvjl.1999.0361.
Yak, Animal genetics training resources version II: Breed Information. Adopted from: Bonnemaire, J. «Yak». In: Mason, Ian L. (ed). (1984). Evolution of Domesticated Animals. London: Longman, pp. 39-45. ISBN 0-582-46046-8. Accessed 8 August 2008.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Buzzard, P. & Berger, J. 2016. Bos mutus. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T2892A101293528. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-2.RLTS.T2892A101293528.en. Downloaded on 26 September 2017.

[Wiener-2] Wiener, Gerald; Jianlin, Han; Ruijun, Long. (2003). 4 The Yak in Relation to Its Environment. The Yak, Second Edition (англ.). Bangkok: Regional Office for Asia and the Pacific Food and Agriculture Organization of the United Nations. ISBN 92-5-104965-3. Процитовано 8 серпня 2008.

[Sarkar1999-3] Sarkar, M. et al. (1999). Fetal haemoglobin in pregnant yaks (Poephagus grunniens L.). Veterinary Journal 158 (1): 68–70. doi:10.1053/tvjl.1999.0361.

[4] Yak, Animal genetics training resources version II: Breed Information. Adopted from: Bonnemaire, J. «Yak». In: Mason, Ian L. (ed). (1984). Evolution of Domesticated Animals. London: Longman, pp. 39-45. ISBN 0-582-46046-8. Accessed 8 August 2008.