Маслюков Юрій Дмитрович

Юрій Дмитрович Маслюков (30 вересня 1937(19370930), місто Ленінабад, тепер місто Худжанд, Таджикистан — 1 квітня 2010, місто Москва) — радянський державний діяч, 1-й заступник голови Ради міністрів СРСР, голова Держплану СРСР, 1-й заступник голови уряду Російської Федерації. Член ЦК КПРС у 1986—1991 роках. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС з 18 лютого 1988 по 20 вересня 1989 року. Член Політбюро ЦК КПРС з 20 вересня 1989 по 13 липня 1990 року. Член Президентської ради СРСР з березня 1990 по вересень 1991 року. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання (1984—1989). Депутат Державної думи Російської Федерації 2—5-го скликань (1995—2010).

Маслюков Юрій Дмитрович
Народився 30 вересня 1937(1937-09-30)
Ленінабад, Таджицька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Помер 1 квітня 2010(2010-04-01)[1][2] (72 роки)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство  СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик, інженер, депутат Державної Думи РФ
Alma mater Балтійський державний технічний університетd
Знання мов російська
Членство Політичне бюро ЦК КПРС, Парламентська асамблея Ради Європи, 5th State Duma of the Russian Federationd, 4th State Duma of the Russian Federationd, 3rd State Duma of the Russian Federationd і 2nd State Duma of the Russian Federationd
Посада Заступник голови Уряду Росії, депутат Державної Думи РФ і представник Парламентської Асамблеї Ради Європиd[3]
Партія КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився в родині шофера. Батько загинув на фронті під час німецько-радянської війни.

У 1955—1957 роках навчався у Вищому артилерійському інженерному училищі в Ленінграді.

У 1957—1962 роках — студент Ленінградського механічного інституту, інженер-механік.

У 1962—1967 роках — інженер, старший інженер, заступник начальника відділу Іжевського науково-дослідного технологічного інституту.

Член КПРС з 1966 року.

У 1967—1970 роках — головний інженер — 1-й заступник директора з наукової роботи Іжевського науково-дослідного технологічного інституту.

У 1970—1974 роках — головний інженер — заступник директора філії № 1 Іжевського машинобудівного заводу.

У 1974—1979 роках — начальник Головного технічного управління Міністерства оборонної промисловості СРСР.

У 1979—1982 роках — заступник міністра оборонної промисловості СРСР.

У 1982—1985 роках — 1-й заступник голови Державного планового комітету (Держплану) СРСР.

15 листопада 1985 — 5 лютого 1988 року — заступник голови Ради міністрів СРСР. Одночасно у 1985—1991 роках — голова Військово-промислової комісії Ради міністрів СРСР. Учасник ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС.

5 лютого 1988 — 14 січня 1991 року — 1-й заступник голови Ради міністрів СРСР. Одночасно 5 лютого 1988 — квітень 1991 року — голова Державного планового комітету (Держплану) СРСР.

З 15 січня по 28 серпня 1991 року — заступник прем'єр-міністра СРСР, голова Державної військово-промислової комісії Кабінету міністрів СРСР. Після відставки в серпні 1991 року Кабінету міністрів СРСР, працював в статусі в.о. заступника прем'єр-міністра до 26 листопада 1991 року, коли був звільнений від своїх обов'язків спеціальним указом Президента СРСР.

У 1992 році заснував Інститут оборонних досліджень і керував ним до 1995 року. У вересні 1992 року став одним із засновників акціонерної компанії військово-промислового комплексу «Фінтраст. Фінансова компанія». У 1993—1994 роках — провідний спеціаліст Воронезького промислово-торгового акціонерного об'єднання «Сокіл». У 1995 році — генеральний директор АТ «Югтрастинвест».

У грудні 1995 року обраний депутатом Державної думи Федеральних Зборів РФ другого скликання за списком КПРФ, був членом ради фракції КПРФ, головою Комітету з питань економічної політики (з січня 1996 року). Член Центрального комітету КПРФ з квітня 1997 по липень 1998 року.

З 23 липня по 11 вересня 1998 року — міністр промисловості і торгівлі РФ в кабінеті С. Кирієнка. Після відставки кабінету, в серпні—вересні 1998 року виконував обов'язки міністра, не складаючи повноважень депутата Державної думи.

11 вересня 1998 — 12 травня 1999 року — 1-й заступник голови уряду Російської Федерації. Був керівником урядової комісії з військово-технічного співробітництва РФ з іноземними державами, головою комісії уряду РФ із захисних заходів у зовнішній торгівлі і митно-тарифній політиці, головою комісії уряду РФ з питань Світової організації торгівлі, керуючим від РФ в Міжнародному банку реконструкції та розвитку і членом Ради Безпеки РФ.

З травня по грудень 1999 року працював радником директора науково-дослідного інституту автоматичної апаратури імені академіка Семеніхина.

У грудні 1999 року був обраний депутатом Державної думи 3-го скликання по Іжевському одномандатному виборчому округу. Входив до складу фракції КПРФ. З початку 2000 по квітень 2002 року був головою комітету з промисловості, будівництва і наукомістких технологій Державної думи.

З 2000 року — голов Спілки виробників нафтогазового обладнання РФ. З серпня 2002 по липень 2007 року очолював новий галузевий союз — Асоціацію операторів євразійського ринку птиці, до якої увійшли найбільші компанії-імпортери.

У грудні 2003 року був обраний депутатом Державної думи 4-го скликання за списком КПРФ, член комітету з бюджету і податків. У 2007 році знову обраний до Держдуми 5-го скликання за федеральним списком КПРФ, став головою комітету з промисловості Державної думи. У 2008 році обраний співголовою комісії Державної думи з розгляду витрат, спрямованих на забезпечення оборони і державної безпеки Російської Федерації. Член Координаційної ради загальноросійського громадського руху «Народно-патріотичний союз Росії».

Помер у Москві 1 квітня 2010 року. Похований на Троєкуровському цвинтарі Москви.

Нагороди і звання

Примітки
  1. http://lenta.ru/news/2010/04/02/maslyukov/
  2. Munzinger Personen
  3. http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=3704

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.