Маслятин (гора)

Масля́тин — гора заввишки 398 м, розташована у Кременецькому районі Тернопільскої області України. Входить до складу національного парку «Кременецькі гори».

Маслятин

50°04′38″ пн. ш. 25°39′16″ сх. д.
Країна Україна
Регіон Тернопільська обл., Кременецький р-н.
Система Кременецькі гори
Тип гора
Висота 398 м
Площа 634 га
Ідентифікатори і посилання
Маслятин
Маслятин (Україна)

Належить до території Національного природного парку "Кременецькі гори"

Загальна інфромація

Типове ерозійне утворення, що майже повністю позбавлене ознак рівнинно-пластового рельєфу. Є численні понори, карстові колодязі, ніші, карнизи, печери завдовжки десятки і сотні метрів, утворені внаслідок значного розвитку карстово-суфозійних явищ у сармат. піскуватих оолітових вапняках на вершинах гір. Нижня і середня частина схилів вкриті штучними деревними насадженнями. Лісистість становить близько 20 %[1].

Гора Маслятин займає найбільшу площу НПП «Кременецькі гори» (634 га), яка розташована 8 км на південний захід від центру Кременця[2]. Вона багата ендемічною та реліктовою рослинністю. Неабияку цінність гори Маслятин становлять ділянки букових лісів. Ендеміками тільки Кременецьких гір є мінуарція побільшена та юринея товстосім'янкова й вузьколокальний ендемік і реліктовий вид береза Клокова. Місця зростання якої — вапнякові скелі, вапняково-піщані. Локальні популяції нечисленні (понад 20 дерев), зменшуються. Зміна чисельності відбувається через природне згасання виду, обмеженість ареалу, слабке насіннєве відновлення[3].

Рослинний світ

На території гори виявлено такі види: авринія скельна, анемона лісова, скорозинера пурпурова, журавець кривавий, півники угорські, сонцецвіт звичайний, кропива жалка[3].

Дерева представлені в основному сосною звичайною. З широколистяних видів трапляються бук, граб звичайний, дуб звичайний, береза, ліщина звичайна тощо. Вузьколокальним ендеміком, реліктом та видом Червоної книги є береза Клокова.

Тваринний світ

Птахи представлені такими видами: зяблик, шпак, кропив'янка, повзик, дрізд чорний, ластівка сільська, припутень та інші менш рідкісні види[3].

Примітки

  1. Кременецькі гори - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 22 березня 2019.
  2. Гора Маслятин. wikimapia.org (укр.). Процитовано 22 березня 2019.
  3. Досліджували гору Маслятин. Network Ternopil LG (uk-UA). Процитовано 22 березня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.