Матильда (графиня Артуа)

Була сташою дочкою Роберта II (графа Артуа) та його першої дружини Аміції (сеньйори Коншу).

В 1285 році Матильда була видана заміж за пфальцграфа Бургундії Оттона IV.

2 березня 1295 року в Венсенському замку, Оттон і Філіпп IV (король Франції) уклали договір. Основним пунктами якого було обговорено шлюб між старшою дочкою Оттона і Матильди Іоанною та молодшим сином французького короля Філіппом. Успадкування Іоанною Бургундії та перехід пфальцграфства під управління королем, в обмін на грошову компенсацію. Король також зобов'язався виховувати дітей Оттона і Матильди.

В 1198 році помирає спадкоємець графства Артуа, брат Матильди, Філіпп. Згідно законів графства Артуа, Матильда стає спадкоємицею свого батька, в обхід дітям покійного брата. В майбутньому це призвело до її ворожнечі з племінником Робертом III (графом Бомон-ле-Роже), який також претендував на графство. Між ними неодноразово виникали сутички (1309, 1318), які Матильда щоразу вигравала. Цьому сприяли її родинні зв'язки з королівським домом, а також те, що вона відігравала важливу роль у французькому королівстві.

В 1302 році після смерті батька Матильда стала графинею Артуа.

В 1303 році помирає чоловік Матильди, її старша дочка Іоанна стає пфальцграфинею Бургундії, під регенством матері.

В 1307 році, згідно перередніх домовленостей, дві дочки Матильди, Іоанна та Бланка, виходять заміж за двох молодших синів французького короля Філіппа IV — майбутніх королів Філіппа V та Карла IV.

В 1309 році, вигравши першу тяганину з племінником, Матильда була проголошена пером Франції як законна графиня Артуа. Вона стала першою жінкою яка ввійшла в склад перів.

В 1314 році її дочки були звинувачені в подружній зраді і ув'язнені в замку Шато-Гайяр, після чого положення Матильди при французькому дворі похитнулося. Однак вона зберегла певний вплив на нового короля, Людовика X Сварливого. Зокрема, на думку історика Жана Фав'є, графиня Артуа зіграла не останню роль у подіях, що розігралися навесні 1315 року, коли був засуджений і страчений видатний французький політик Ангерран Маріньї[1].

У тому ж 1315 році, в ході загального феодального бродіння після смерті короля Філіппа IV, дворяни графства Артуа, підбурені її племінником Робертом, повстали проти Матильди, звинувативши її в зловживанні владою. Їх заколот був придушений восени 1316 року старшим зятем Матильди (майбутнім королем Філіппом V, в той момент регентом Франції).

Після сходження Філіппа V на престол, Матильда була звинувачена в злочинних діях, нібито скоєних нею в його інтересах. Зокрема, їй приписували отруєння королів Людовика X та Іоанна I. Проти неї в 1317 році було розпочато судовий процес, але за підтримки короля Філіппа V 9 жовтня 1317 року вона була виправдана. Її права на графство Артуа король також підтвердив повторно. Вона продовжувала керувати графством Артуа, а також брала участь в управлінні Бургундським пфальцграфством.

Філіпп V помер від дизентерії або лихоманки 3 січня 1322 в абатстві Лоншам, поблизу Парижу, не залишивши спадкоємця чоловічої статі. На престол Франції зійшов його молодший брат Карл IV. Молодша дочка Матильди, Бланка, номінально стає королевою Франції, перебуваючи у в'язниці за перелюб. Шлюб Карла і Бланки анулюється 19 травня Папою Іоанном XXII. Вона провела решту свого життя в абатстві Мобюіссон поблизу Понтуазу, де і померла в квітні 1326.

Незважаючи на ці події Матильда зберегла свій вплив при дворі.

1 лютого 1328, в Венсенському замку помирає Карл IV. Його третя дружина Іоанна Евре, будучи вагітною, через 2 місяці народжує дочку. Це ознаменувало кінець династії Капетингів, оскільки Карл IV був останнім із трьох синів Філіппа IV. Його смерть ставить проблему успадкування французької корони. Радою Перів, в складі якої була Матильда, новим королем було обрано Філіппа VI (племінника Філіппа IV).

Смерть

Суд над Робертом
квітень 1332

Новий король Філіпп VI, дружив з племінником і ворогом Матильди, Робертом. Над нею нависла загроза нової тяжби. В 1329 році Матильда прибула в Париж, щоб вияснити своє становище.

25 листопада Матильда раптово захворіла, але тогочасні методи лікування, такі як кровопускання, не змогли її вилікувати. Матильда померла 27 листопада[2] в Парижі. Виникли чутки, що вона була отруєна за наказом Роберта або самого короля. Згодом у вбивстві Матильди звинувачувалася її особливо наближена придворна дама Беатриса Ірсон, яка нібито діяла в інтересах Роберта.

У злегка прикрашеному вигляді, цей та інші факти, які стосувалися боротьби за графство Артуа між Матильдою і її племінником, були детально описані Морісом Дрюоном в його знаменитій епопеї «Прокляті королі».

Матильда була похована 30 листопада 1329 року в абатстві Мобюіссон, поруч зі своєю дочкою Бланкою.

Графство Артуа успадкувала старша дочка Матильди Іоанна, але вона померла менш ніж через 2 місіці після матері. Її спадкоємицею стала старша дочка Іоанна II.

В 1330 році, племінник Матильди Роберт, розраховуючи на підтримку французького короля, зробив останню спробу щоб повернути Артуа. Документи представлені Робертом на суді, 14 грудня 1330, виявились фальшивими[3] і його права на графтсво відхилили. За фальсифікацію документів Роберта судили, конфіскували володіння і вигнали з королівства в квітні 1332 року[4].

Матильда Артуа є однією з героїнь циклу історичних романів «Прокляті королі» французького письменника Моріса Дрюона, а також двох французьких серіалів-екранізацій. У серіалі «Прокляті королі» 1972 року роль Маго виконувала акторка Елен Дюк, а в однойменному серіалі 2005 року — Жанна Моро.

• Філіпп IV (король Франції)
• Іоанна II (пфальцграфиня Бургундії)
• Список правителів Артуа

• Éric Le Nabour. Les Rois maudits, l’enquête historique, Perrin, 2005 (ISBN 2-262-02396-4).

• Christelle Loubet (éd.), Itinéraire de Mahaut d'Artois. Les lieux de séjour de la comtesse d'après les comptes de son hôtel (1309—1328) [base de données], Paris, sur Cour de France.fr, 2017.
• Interview de Christelle Balouzat-Loubet pour l'émission Fréquence médiévale.