Список правителів Артуа

Отримала графство Артуа, в якості приданого, від свого дядька Філіппа I (графа Фландрії). Королева-консорт Франції (18 вересня 1180). Старша дочка Балдуїна V (графа Ено) та його дружини Маргарити І (графині Фландрії). Перша дружина короля Франції Філіппа II. Матір короля Людовика VIII.

Син Ізабелли та її чоловіка Філіппа II (короля Франції). Перший король, який не був коронований за життя свого батька. Коротке правління Людовика VIII, як короля Франції, було ознаменовано двома блискучими кампаніями: одна проти англійців у Гієні, друга проти Райдунда VII (графа Тулузи). Він був батьком короля Франції Людовика IX Святого та Карла I (короля Неаполя), який народився після його смерті.

Завдяки шлюбу своїх дочок, доводилась тещею двом королям Франції Філіппові V та Карлу IV. Перша жінка яка стала пером Франції.

Дочка Маго I та її чоловіка Оттона III (пфальцграфа Бургундії). Дружина короля Франції Філіппа V.

Дочка Іоанни I та її чоловіка Філіппа V (короля Франції). Дружина герцога Бургундії Еда IV, якого зробила своїм співправителем.

Онук Іоанни II та її чоловіка Еда IV (герцога Бургундії). Син Філіппа Бургундського та його дружини Іоанни I (графині Оверні). Чоловік Маргарити II. Помер в юності, від чуми.

Дочка Іоанни I, сестра Іоанни II.

Син Маргарити I та її чоловіка Людовика I (графа Фландрії)

Дочка Людовика II та його дружини Маргарити Брабантської. Вдова Філіппа I. Вдруге вийшла заміж за Філіппа II (герцога Бургундії).
Згідно хронікам, Маргарита не володіла привабливою зовнішністю. Коли Карл VI (король Франції) збожеволів, Маргарита з чоловіком постійно проживали в Парижі. Будучи «жорстокою і зарозумілою дамою», з допомогою Королівської Ради здобула владу над королевою Ізабеллою Баварською.

Син Маргарити II та її другого чоловіка Філіппа II (герцога Бургундії).
Продовжив політику свого батька. Він не зміг зайняти місце свого батька в Королівській Раді, яка керувала Францією, під час душевної хвороби французького короля Карла VI. Це спонукало Іоанна на вбивство свого двоюрідного брата та суперника Людовика I (герцога Орлеану). Вбивство брата короля, втягує Францію у громадську війну між арманьяками та бургундцями, які змагались за регентство. Цей конфлікт спонукає короля Англії Генріха V поновити Столітню війну, та скористатися можливістю заявити свої права на французький престол. В 1419 намагаючись примиритись з арманьяками, щоб відбити англійський наступ, був убитий на мосту Монтеро, за наказом спадкоємця французького перстолу Карла. Смерть Іоанна спонукає його сина та наступника Філіппа перейти на сторону Англії.

Син Іоанна I та його дружини Маргарити Баварської.
Грав ключову роль в кінці Столітньої війни. Об'єднався з Англією, прагнучи помститись за вбивство свого батька, це призвело до підписання Труаського договору, який зробив Генріха V (короля Англії) спадкоємцем французького престолу. Завдяки сильній інтервенціоністській політиці Філіппу вдалося значно розширити свої влолодіння, скуповуючи та успадковуючи нові землі. Був одним із найбагатших і наймогутніших аристократів свого часу. При Філіппові Бургундський двір став художнім та культурним центром Європи. Неодноразово виявляв своє бажання піти у хрестовий похід. У 1430 році він заснував престижний лицарський орден Золотого Руна.

Син Філіппа II та його третьої дружини Ізабелли Португальської.
Його правління було ознаменоване постійною контрфронтацією зі своїм чотириюрідним братом Людовиком XI (королем Франції), оголошенням незалежності від Франції, та зближенням зі Священною Римською імперією. Прагнув об'єднати всі свої володіння в одне незалежне королівство, але зіштохнувся з сильною опозицією, і згодом був убитий в Битві під Нансі.

Дочка Карла I та його другої дружини Ізабелли Бурбон. Перша дружина майбутнього імператора СРІ Максиміліана I.
У віці 19-ти років стала на чолі своїх володінь, ослаблених боротьбою її батька за незалежність. Більшу частину свого правління провела в боротьбі проти короля Франції, захищаючи свої права на спадщину батька. Допомогу їй надавала мачуха Маргарита Йоркська.