Матла Зиновій Антонович

Зиновій (Зенон) Антонович Матла (псевдо: «Дніпровий», «Святослав Вовк», «О. Львівський», «Чорний»; 26 листопада 1910, с. Містки, Королівство Галичини та Володимирії 23 вересня 1993, Філадельфія, США) крайовий провідник ОУН ПівдСУЗ (Південно-східних українських земель) у Дніпропетровську (1941—1942). Брат Омеляна Матли.

Зиновій (Зенон) Антонович Матла
Ім'я при народженні Зиновій Матла
Прізвисько «Дніпровий», «Святослав Вовк», «О. Львівський», «Чорний»
Народження 26 листопада 1910(1910-11-26)
с. Містки, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Смерть 23 вересня 1993(1993-09-23) (82 роки)
Філадельфія, США
Приналежність УВО, ОУН
Освіта Львівська академічна гімназія
Партія Організація українських націоналістів

Життєпис

Народився в сім'ї Антона і Феодосії Матлів. 1930 року закінчив Академічну гімназію у Львові. Згодом навчається на математичному факультеті Львівського університету.

Під час навчання проводить активну діяльність у лавах ОУН, посідаючи протягом 19331934 посаду надобласного провідника ОУН.

У 1934 році заарештований польською поліцією за участь у вбивстві поліційного агента. 28 листопада цього року засуджений до смертної кари, яку в лютому 1935 президент Польщі замінив на довічне ув'язнення. Зиновій Матла вийшов на волю у вересні 1939.

У 1941-му він представник Проводу ОУН при Південній похідній групі, крайовий провідник ОУН ПівдСУЗ (Південно-східних українських земель) у Дніпропетровську. Учасник II та III Конференцій ОУН, член Проводу ОУН у 1943 р.

У липні 1943 заарештований гестапо та відправлений у концтабір. Перебував у концтаборах Заксенгаузен та Освенцім. Звільнений німцями з ув'язнення разом з деякими іншими керівниками українського визвольного руху у 1944. Залишився в Німеччині, в 1952 переїхав у Францію, в тому ж році емігрував до США, жив у Філадельфії.

На еміграції, внаслідок розколу ОУН(б), обіймає посаду члена Проводу ЗЧ ОУН та теренового провідника ОУН(з) («двійкарів») у Франції. У США працював у часописі «Америка» членом редколегії та головним редактором протягом 19711981. Написав спогади «Південна похідна група» та декілька публіцистичних праць.

Помер 23 вересня 1993 року у Філадельфії.

Джерела та література

Література

  • Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.

Посилання

Попередник
Посада запроваджена
4-й Голова Проводу ОУНз
лютий 1954 грудень 1956
Наступник
Лев Ребет
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.