Матла Омелян Антонович

Омелян-Мирон Антонович Матла (30 серпня 1906(19060830), Надітичі, тепер Розвадівська сільська громада, Львівська область — ?) — діяч ОУН, тимчасовий комендант Львова у 1941 році. Брат Зиновія Матли.

Омелян Матла
Загальна інформація
Народження 30 серпня 1906(1906-08-30)
с. Надітичі, тепер Розвадівська сільська громада, Львівська область
Смерть ? (після 1976)
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС  ОУНР
Командування
керівник української поліції Львова у 1941

Життєпис

Народився в сім'ї Антона і Феодосії Матлів. Був найстаршою дитиною, мав брата Зиновія і сестру Олену.

Ще студентом став членом УВО. Закінчивши філософський факультет Львівського університету, працював редактором часопису «Студентський шлях», провадив активну діяльність як член ОУН, публікував статті в патріотичній газеті «Сурма». Кілька разів був заарештований. 20.05.1932 — у зв'язку з ліквідацією «Юнацтва ОУН» на території Львова і Перемишля. Звільнений після допитів. 10.03.1933 р. засуджений військовим судом у Львові, дістав сім діб арешту за статтею 58 Кримінального кодексу Польщі. Як наслідок виходу інструкції «Бела», відбув термін у Львівській кримінально-слідчій в'язниці з 23.10.1933 по 4.12.1933.

Був ідеологічним референтом Крайової екзекутиви ОУН і замовляв статті для «Сурми»[1].

Будучи студентом, став в'язнем концтабору у Березі-Картузькій. Перебував там з 24.11.1934 по 24.07.1935[1][2]. Зокрема, 19 листопада 1934 року львівський воєвода Владислав Беліна-Пражмовський підписав клопотання до судді у Бересті Вільгельма Кардимовича про видання постанови щодо примусового відправлення О.-М. Матли до концентраційного табору. Восени 1940 року Омеляна Матлу, що на той час проживав у Львові, заарештували органи НКВС. 24 червня 1941 року він утік із львівської тюрми на Лонцького, вибравшись із купи тіл в'язнів, розстріляних енкавеесівцями[3][4][5].

Влітку 1941-го він став тимчасовим комендантом Львова й обіймав цю посаду до вересня 1941 року, а тоді його замінив Володимир Пітулей[6]. Брав участь у заснуванні Української народної міліції у Львові улітку 1941 року. Був референтом СБ ОУН, а згодом — членом теренового проводу ОУН у Канаді.

На червень 1951 року[7], як і на листопад 1976 року[8], проживав у Торонто. Був одружений із Євгенією[4]. Сестра Олена була одружена з Б.Казанівським (1916–2017).

Примітки
  1. «За тебе Україно…». Стор. 243. Сайт kremed.te.ua. Прочитано 29.01.2020
  2. Мірчук Петро. Нарис історії ОУН
  3. КВАЗІЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОУН-УПА. Прочитано 29.01.2020
  4. Богдан Казанівський. «Шляхом „Леґенди“». Сайт ukrcenter.com. Прочитано 29.01.2020
  5. Матла, заховавшись під трупами, уник розстрілу і в ту саму ніч, коли вартові на короткий час відійшли, зумів утекти (Омелян Матла. Допит у військового судді 17 армії, військового суддівського радника Меллера (Möller), 6 липня 1941 // Bundesarchiv-Militärarchiv (BA-MA) RW 2/148, p. 342—344); свідчення ще одного вцілілого в'язня: «Як масакрували в'язнів у тюрмі при вул. Лонцького» // Українські щоденні вісті № 6, 12 липня 1941, с. 3; Романів, Федущак. Західноукраїнська трагедія, с. 260—262
  6. Сергій Рябенко, співробітник Українського інституту національної пам'яті. «Українська міліція Львова: „бандерівська“ чи „робітничо-селянська“?» Сайт «Історична правда», 30.06.2018. Прочитано 29.01.2020
  7. «Степан Бандера у документах радянських органів державної безпеки (1939—1959)». Протокол допиту керівника СБ ЗЧ ОУН Мирона Матвієйка про зв'язки з іноземними розвідками від 14—15 липня 1951 року. Стор. 127
  8. Лист Альфреда де Заяса до Омеляна Матли від 26.11.1976. Електронний архів Українського визвольного руху. Прочитано 29.01.2020

Джерела

Посилання
Зовнішні зображення
Омелян Матла в Березі-Картузькій.
    Зовнішні зображення
    Омелян Матла (третій справа) з приятелями. Львів, 1925 рік.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.