Мая (антична міфологія)
Мая (грец. Μαία, пізньолат. Маіа — матінка-годувальниця[1][2]) — у давньогрецькій міфології старша[3] із семи сестер-плеяд, німфа гір. Перевершувала сестер красою[4]. Згадана в «Одіссеї» (XIV 435).
Мая Μαία | |
---|---|
Вулкан (Гефест) і Майя | |
Плеяда | |
Божество в | давньогрецька релігія |
Ім'я іншими мовами |
|
Місцевість | Стародавня Греція, Стародавній Рим, Мала Азія |
Згадки | Гесіод, Овідій, Гомер |
Батько | Атлант |
Мати | Плейона |
Брати/сестри | Плеяди |
Чоловік | Вулкан |
Діти | Меркурій |
Медіафайли у Вікісховищі |
У гроті аркадської гори Кіллен Мая зійшлася з Зевсом, від якого народила Гермеса.
Ім'я її вказує на властиві їй функції вигодовування і виховання; вона виховувала сина Зевса і німфи Каллісто Аркада[5].
Римська Мая
Римляни ототожнювали Маю з італійської богинею Маєю (Маєстою), покровителькою плодоносної землі й природи. Їй приносили 1 травня жертви; від її імені пішла назва місяця травня в римському календарі. У елліністично-римську епоху вважалася дружиною Вулкана і матір'ю Меркурія, ототожнювалася з римськими Бона Деа, Фауною. Пізніше її почали ототожнювати з грецькою Маєю й шанувати як матір Меркурія (Гермеса).
Від імені Маї походить назва місяця травня в багатьох мовах (рідк. укр. май, пол. і словен. maj, словац. máj, біл., болг. і рос. май, серб. маj/maj, мак. маj)[6].
Примітки
- Мифы народов мира. М., 1991-92. В 2 т. Т.2. С.89
- Любкер Ф. Реальный словарь классических древностей. М., 2001. В 3 т. Т.2. С.332
- Гесиод. Перечень женщин, фр.169 М.-У.
- Овидий. Фасты V 85
- Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека III 8, 2; 10, 1-2
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.