Маєвський Карл Якович

Карл Я́кович Має́вський (30 вересня (12 жовтня) 1824, Житомир — 19 (31) травня 1897, Санкт-Петербург)[1][2] російський інженер-архітектор, академік архітектури[3], Таємний радник.

Карл Якович Маєвський
Народження 30 вересня (12 жовтня) 1822
Смерть 19 (31) травня 1897 (74 роки)
Поховання Виборзьке католицьке кладовище
Релігія православний
Національність українець
Країна Російська імперія
Навчання Санкт-Петербурзьке будівельне училище (пізніше Інститут цивільних інженерів), відвідував класи Імператорської академії мистецтв
Діяльність архітектор
Праця в містах Санкт-Петербург, Москва, Смоленськ, Астрахань
Найважливіші споруди церква Андрія Критського, церква Михайла Архангела

Навчання

К.Маєвський закінчив гімназію в Житомирі. 

У 1838—1846 рр. він навчався в Санкт-Петербурзькому будівельному училищі (пізніше Інститут цивільних інженерів), а потім відвідував класи Імператорської академії мистецтв, яку закінчив у 1847 році. Тут його головним наставником був К. Тон.

У 1859 році за успішну реалізацію програми: «проект будівлі для поштамту» отримав звання академіка, а в 1868 році йому присвоєно звання інженера-архітектора.

Діяльність

З 1860 року К.Маєвський обіймав посаду архітектора «Експедиції заготовлення державних паперів» і був будівничим її споруд, в тому числі церкви Андрія Критського (1891—1892 рр.) при експедиції.

Він побудував церкву Михайла Архангела в Малій Коломиї в Петербурзі, імператорський палац з належними до нього службами в Києві, будинок попереднього ув'язнення при Санкт-Петербурзькому окружному суді (1871—1875 рр.).

Також К.Маєвський перебудував в Любліні стародавню фортецю у міську в'язницю. Також пристосував колишню Лосинську фабрику (Московська губернія) під центральну в'язницю.

Будучи викладачем Інституту цивільних інженерів у 1880—1881 роках спроектував прибутковий будинок (Санкт-Петербург, Набережна річки Фонтанки, будинок № 110) та став ініціатором розміщення в цій будівлі гуртожитку для цього ж інституту.

У Москві К.Маєвський збудував будинок Титова (1856, Ленінський проспект, 10, перебудований), спільно з архітектором К. В. Терським брав участь у підводці під будівлю Великого театру нового фундаменту (1895, Театральна площа, 1).

Йому належать кілька досліджень пам'яток російської старовини. Він двічі був відряджений в Смоленськ для огляду місцевих старовинних кріпосних стін і башт та готував доповіді щодо їх збереження (короткий опис в «Русской старине», 1890, книга 12).

У Києві К.Маєвський брав участь у будівельних роботах у Володимирському соборі, вивчав Софійський собор, описав його і зняв з нього докладні малюнки.

Смерть

Поохований на Виборзькому католицькому кладовищі у Санкт-Петербурзі.

Примітки

  1. Петербургский некрополь / Сост. В. И. Саитов. — Т. 3. — СПб, 1912. — С. 4.
  2. Метрические экстракты, с. 604 — приложение в формате doc на компакт-диске к изданию: Козлов-Струтинский С. Г. Бывшее Выборгское римско-католическое кладбище в Санкт-Петербурге и церковь во имя Посещения Пресв. Девой Марией св. Елисаветы. // Материалы к истории римско-католического прихода во имя Посещения Пресв. Девой Марией св. Елисаветы и к истории католического кладбища Выборгской стороны в Санкт-Петербурге: Сб. — Гатчина: СЦДБ, 2010. — 263 с.
  3. Зодчие Москвы, 1998, с. 161.

Література

Ссылки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.