Медеу (урочище)

Меде́у, також Меде́о (каз. Медеу — надія; підтримка; опора) — високогірне урочище, курортна місцевість в Казахстані у 16 км на південь від Алмати, в долині річки Кіші Алмати (Мала Алматинка) та північних передгір'ях Заілійського Алатау, на висоті 1520—1750 метрів над рівнем моря, серед ялинових лісів. Оточене гірськими відрогами, що слугують природними кордонами урочища — на півночі це Кімасарскій гірський відріг, що розділяє басейни річок Кіші Алмати і Бутаковка, на сході — Кабиргатау, що розділяє ущелини річок Кимасар і Сарисай, на південному заході — гора Кумбель. Урочище перегороджує селезахисна гребля, покликана захистити Алмати від гірських грязекаменних потоків, нижче якої розташований високогірний спортивний комплекс для зимових видів спорту «Медеу»[1].

Високогірне урочище Медеу (Медео)
Категорія МСОП — III (Пам'ятка природи)
43°09′38″ пн. ш. 77°03′17″ сх. д.
Розташування:  Казахстан
Найближче місто: Алмати
Площа: 21 тис. га.
Країна  Казахстан

Загальні відомості

Гірські кліматичні особливості обумовлені розташуванням урочища на межі лісостепової та гірсько-лісової зон ґрунтового і рослинного покриву Заілійського Алатау. Середньомісячна температура січня — 4,3°С, червня + 18,1°С. Вище 1400 метрів падіння середньорічної температури повітря становить близько 0,66°С на кожні 100 м висоти. Період мінусової температури складає п'ять — сім місяців, середній безморозний період — 151 день. Сонячне сяйво 1596 годин на рік. Атмосферний тиск 610—630 мм рт. ст. Середньорічна вологість повітря 50-55 %. Річні опади — 834 мм. Вітри переважно гірсько-долинні. Середньорічна температура води в річці Кіші Алмати +5,1°С[2].

Рослинність — переважно тянь-шаньская ялина, зустрічається осика, глід, горобина, береза. З 2006 року урочище Медеу, як геоморфологічний об'єкт включено до переліку об'єктів державного природно-заповідного фонду Казахстану національного значення[3]. З 1980 року урочище входить до складу Медеуського адміністративного району Алмати. Під зону відпочинку відведено 21 тисяч гектарів території Медеу. Через урочище Медеу пролягає автошлях до урочища Минжілкі[4].

Історична довідка

Сучасну назву урочище отримало за ім'ям власника пасовищ на Заілійському Алатау Медеу Пусирманули (1850—1908), волосного третього аулу Верненського повіту Малоалматинської волості. Згідно з архівними джерелами Медеу Пусирманули (Медеу Пусурманов) звертався до губернатора Семиріччя з проханням надати йому, Медеу, "місце на будівництво дерев'яних будинків біля ущелини Кім-асар, поруч з дачею генерала Колпаковського. У відповідь йому було оголошено, що він і його родичі можуть там «зводити житло і господарські будівлі та без будь-якого дозволу адміністрації»[5].

Зросійщена назва урочища «Медео» виникла і отримала поширення завдяки російському радянському письменнику і військовому діячу Дмитру Фурманову: у 1920 році він підписав наказ про відкриття в урочищі зони відпочинку «з кумисолікувальнею в будівлі колишньої Лісової школи на Медео» (йдеться про будинки Лісової школи Медеу Пусирманули)[5].

Див. також
  • Медеу Пусурманули — волосний аулу, на честь якого назване урочище Медеу
  • Медеу — високогірний спортивний комплекс
  • Медеу — селезахисна гребля в урочищі Медеу

Примітки
  1. Урочище Медеу // Словарь современных географических названий / Под общей редакцией академика В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006. (рос.)
  2. Медеу, урочище. Энциклопедия Алматы. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 2016.04.27. (рос.)
  3. Постановление «Об утверждении перечня объектов государственного природно-заповедного фонда республиканского значения». Архів оригіналу за 16 листопада 2015.
  4. Урочище Медеу. www.zhensovet.kz. 28.12.2010. Архів оригіналу за 03.09.2014. Процитовано 2016.04.27. (рос.)
  5. Жамбыл Жабаев. «Алатау», Перевод К. Алтайского. История урочища Медеу. Silk Road Adventures. Процитовано 2016.04.27. (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.