Медовиця мала

Медови́ця мала[2] (Myza celebensis) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae). Ендемік Індонезії.

?
Медовиця мала

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Медолюбові (Meliphagidae)
Рід: Медовиця (Myza)
Вид: Медовиця мала
Myza celebensis
(Meyer & Wiglesworth, 1894)
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Myza celebensis
Віківиди: Myza celebensis
EOL: 918749
ITIS: 561433
МСОП: 22704307
NCBI: 1806553

Опис

Малим медовицям притаманний статевий диморфізм[3]. Самці досягають довжини 17 см і ваги 21 г, самички менші. Голова і шия птаха сірі або оливково-коричневі, поцятковані темно-коричневими смужками. Дзьоб темний, довгий, вингутий на кінці донизу, навколо темних очей є ділянки голої темної шкіри. Спина, крила і хвіст коричневі, поцятковані темно-коричневими смужками, нижня частина тілда коричнева, смужки на ній менш виражені. Забарвлення представників підвиду M. c. meridionalis має сірий відтінок[4][5].

Мала медовиця (підвид M. c. celebensis)

Підвиди

Виділяють два підвиди:[6]

  • M. c. celebensis (Meyer, AB & Wiglesworth, 1894) — північ, центр і південний схід Сулавесі;
  • M. c. meridionalis (Meyer, AB & Wiglesworth, 1896) — південь Сулавесі.

Поширення і екологія

Малі медовиці є ендеміками Сулавесі. Вони живуть в гірських тропічних лісах, на висоті від 900 до 1800 м над рівнем моря на півночі та на висоті до 2500 м над рівнем моря на півдні. Живляться нектаром[7].

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Myza celebensis.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Noske, Richard A.; Leishman, Alan J.; Burton, J.; Harris, C.; Putra, Dadang Dwi; Prawiradilaga, Dewi M. (2013). Strong sexual size dimorphism in the Dark-eared Myza Myza celebensis, a Sulawesi-endemic honeyeater, with notes on its wing markings and moult. Kukila 17 (1).
  4. Lesser streaked honeyeater (Myza celebensis). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. Процитовано 21 липня 2014.
  5. Cikarak Sulawesi. Kutilang Indonesia. 20 травня 2013. Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 21 липня 2014.
  6. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Honeyeaters. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 вересня 2021.
  7. Riley, Jon (1 грудня 2000). Gunung Ambang. OBC Bulletin 32. Oriental Bird Club. Процитовано 15 липня 2014.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.