Медолюб тагулайський
Медолюб тагулайський[3] (Microptilotis vicina) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae)[4]. Ендемік Папуа Нової Гвінеї.
? Медолюб тагулайський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Microptilotis vicina (Rothschild & Hartert, 1912)[2] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Meliphaga vicina | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Поширення і екологія
Тагулайські медолюби мешкають на островах Таґула і Пана-Тінані в архіпелазі Луїзіада. Вони живуть в рівнинних і гірських тропічних лісах та в садах на висоті до 800 м над рівнем моря[5][6].
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. Незважаючи на обмежений ареал поширення виду, популяція тагулайських медолюбів становить від 33 до 57 тисяч птахів.
Примітки
- BirdLife International (2016). Microptilotis vicina.
- Walter Rothschild & Ernst Hartert (1912). 100.1. Novitates Zoologicae (19). с. 203.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Honeyeaters. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 вересня 2021.
- Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea: Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, 2016, s. 313. ISBN 9781400880713.
- Thane K. Pratt, Bruce M. Beehler: Birds of New Guinea: Second Edition. Princeton University Press, 2014, s. 486. ISBN 9781400865116.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.