Мезоза слоникоподібна

Мезо́за слоникоподі́бна (Mesosa curculionoides Linnaeus, 1758 = Cerambyx argus Voet, 1778 = Leptura oculata Geoffroy, 1785) вид жуків з родини вусачів.

?
Мезоза слоникоподібна

Mesosa curculionoides
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Родина: Вусачі (Cerambycidae)
Підродина: Ляміїни (Lamiinae)
Триба: Мезозіні (Mesosini)
Рід: Мезоза (Mesosa)
Вид: Мезоза слоникоподібна
Mesosa curculionoides
Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Mesosa curculionoides
NCBI: 1586502

Хорологія

M. curculionoides належить до транспалеарктичних видів палеарктичного зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює Європу, Кавказ, Росію, Північний Казахстан, Сибір. В регіоні Українських Карпат звичайний, іноді масовий вид. Зустрічається, здебільшого, в передгір'ях, у гірську частину заходить на південно-східному макросхилі.

Екологія

Комахи трапляються на вітровалах та вирубках, в купах дров та на стовбурах дерев, квітів не відвідують. Літ триває з квітня по серпень. Личинка розвивається в деревині листяних порід.

Морфологія

Імаго

M. curculionoides — це середнього розміру жуки, довжиною до 20 мм. Тіло валькувате, вкрите дрібними сірими волосками, темне. На сірому фоні передньоспинки, з кожної сторони, виділяються дві оксамитово-чорні волосяні плями облямовані охристо-жовтими смужками волосків. Такі ж плями наявні й на надкрилах: дві невеликі при зовнішньому краю на середині, одна велика і маленька, яка часто зникає, у вершинній третині.

Личинка

Передня частина лоба личинки з поздовжніми борознами. Вусики маленькі, 3-членикові. З кожної сторони голови по 1 вічку. Гіпостом із зубцями. Мандибули довгі, з плавно вирізаним ріжучим краєм. Ментум зливається з субментумом. Пронотум в основній половині голий, блискучий, з поздовжніми борознами. Черевні мозолі ґранульовані: дорзальні в 3-4 ряди, вентральні — в 2. Дихальця маленькі, овальні, з краєвими камерами. 9-й сегмент з маленьким шипиком.

Життєвий цикл

Генерація — дворічна.

Література

  1. Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М. Матеріали до вивчення ентомофауни північно-східної частини Івано-Франківської області // матеріали науково-практичної конференції «Природничі науки на межі століть» — Ніжин, 2004. — с. 36-37;
  3. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М., Парпан В.І. Доповнення до фауни деяких таксонів комах північно-східної частини Івано-Франківської області // IV Міжнародна наукова конференція «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів» — Донецьк, 2005. — с. 50-51;
  4. Загайкевич И. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  5. Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
  6. Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  7. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання

  1. Систематика виду на порталі BioLib (англ.)
  2. Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.