Мезокефалія

Мезокефалію (від дав.-гр. μέσος «середній, проміжний» і ϰεφαλή «голова»; також мезоцефалія, средньоголовість) — один з варіантів черепного покажчика, виражений в середніх значеннях відносини поперечного та поздовжнього діаметрів голови людини (для черепного індексу застосовується термін «мезокранія»). Характеризується як помірно широка і помірно довга голова. Визначається за допомогою кефалометричних і краніометричних вимірювань[2][3]. Співвідношення ширини до довжини голови при мезокефалії становить від 76,0 до 80,9%[4], за іншими даними — від 75,0 до 79,9%[3]. Розрізняють черепний покажчик для жінок (77,0-81,9%) і чоловіків (76,0-80,9%).[5]

Фін (Західна Фінляндія) із співвідношенням ширини до довжини голови в 78,0%[1]

Мезокефалія займає проміжне положення між крайніми значеннями поздовжньо-поперечного індексу (головного покажчика) — брахікефалією (з формою голови, що наближається до округлої) і доліхокефалією (з довгою і вузькою формою голови). В параметрах черепного індексу іноді виділяють також доліхомезокранію зі значеннями, що знаходяться в проміжку між доліхокранією і мезокранією[6], і мезобрахікранію, яка відображає середнє значення між брахікранією і мезокранією.[7]

Мезокефалія, як і інші значення головного покажчика, має важливе значення в расознавстві[8]. Мезокефалія включається, зокрема, в характеристику далекосхідних і південоазійських монголоїдних рас[9], а також в характеристику біломоро-балтійської європеоїдної раси.[10]