Далекосхідна раса

Представники далекосхідної раси характеризуються такими антропологічними ознаками, як:[2][3][4]

• середній зріст, дещо більший, ніж у інших популяцій азійських монголоїдів;
• більш смуглява шкіра в порівнянні з північноазійськими монголоїдами;
• жорстке пряме чорне волосся (аж до синяво-чорних);
• сильний розвиток складки верхньої повіки, висока частота поширення епікантуса (до 70 %);
• товщина губ в середньому більша, ніж у представників північноазійської раси;
• порівняно вузький ніс, найчастіше з прямою спинкою;
• ортогнатне або слабопрогнатне відносно вузьке і високе обличчя;
• дуже високий звід черепної коробки;
• худорлява статура.

Представляючи собою класичний тип тихоокеанських монголоїдів, далекосхідна раса характеризується такими антропологічними ознаками, як відносно смуглява шкіра, високий звід черепа і мезокефалію. Ці ознаки об'єднують далекосхідну расу з південноазійською расою, що утворює південний варіант тихоокеанської монголоїдної гілки.

В. В. Бунак виділяв в східноазійській ареалі дві раси, китайську і острівну (японців), і включав їх до складу південноазійскої гілки східного расового стовбура (китайська раса у В. Бунака, якщо виключити з неї популяції, що мають домішку курильської і південноазійської рас, майже повністю відповідає за охопленням ареалу далекосхідної раси).[5][6][7] У класифікації Г. Ф. Дебеца до складу далекосхідної раси включені північнокитайський і корейський антропологічні типи, населення Японії (японський антропологічний тип) він відніс до південномонголоїдної раси. Обидві раси, далекосхідна і південномонголоїдна, розглядаються Г. Ф. Дебецем як частина тихоокеанської підгілки азійської гілки великої монголоїдної раси. Тибетська раса в його класифікації є самостійною гілкою в складі азійської гілки, а амуросахалінскій тип віднесений до сибірської азійської підгілки. У дослідженнях Я. Я. Рогінського і М. Г. Левіна далекосхідна раса входить до складу великої азійсько-американської раси разом з північноазійською, арктичною (ескімоською), південноазійською і американською малими расами.[8][9]

Сім'я нанайців (кінець ХІХ — початок ХХ століття)

Область поширення далекосхідної раси розміщена в центральній частині азійського монголоїдного ареалу, вона межує з територіями, на яких розселені представники двох інших монголоїдних рас — північноазійською і південноазійською, а також з територіями розселення представників метисної південносибірської раси, перехідної курильської раси і європеоїдної індо-середземноморської раси. На кордонах з ареалами всіх цих рас в різний час були сформовані популяції перехідного типу зі своїми характерними антропологічними ознаками. Крім периферійних областей групи популяцій зі своїми особливостями відзначаються і у внутрішніх регіонах далекосхідного ареалу, частина з них склалася в тому числі і в результаті метисації з іншими расами. Всі ці групи, регіональні та перехідні, об'єднуються в кілька особливих антропологічних типів в складі далекосхідної раси:[4]

• північнокитайський антропологічний тип — поширений в Північному і Північно-Східному Китаї; в ньому найбільш яскраво виражені всі основні ознаки далекосхідної раси;[10]
• корейський антропологічний тип — поширений серед корейців; в цьому типі простежується деяка домішка південноазійскої раси, а також, можливо, північноазійський вплив, виражений в незначній депігментації, від інших далекосхідних типів відрізняється брахикефалією, середнім ступенем зростання бороди і вусів, дещо ширшим носом, більш товстими губами в порівнянні з північнокитайськими типом і великими розмірами особи;[11]
• амуросахалінскій антропологічний тип — поширений в пониззі річки Амур і на Сахаліні серед нівхів і деяких інших корінних народів цього регіону; даний тип зазнав впливу курильської раси, що виражено, зокрема, в сильному зростанні бороди і помітному прогнатизмі;[12]
• японський (або острівний) антропологічний тип — поширений в Японії; він виявляє різну ступінь домішки курильської і південноазійської рас, що відрізняє японський тип від інших популяцій далекосхідної раси, для даного типу характерні великий ступінь зростання бороди і вусів, помітна поширеність хвилястого волосся, більш темна шкіра, широка форма носа, товсті губи, низьке обличчя і низький зріст;[13]
• тибетський антропологічний тип — іноді виділяється в окрему малу расу, по всій видимості, є групою популяцій перехідного типу між далекосхідною расою і центральноазійських типом північноазійської раси.[14]

• Дальневосточная (или китайская) малая раса. Физическая Антропология. Иллюстрированный толковый словарь. EdwART. 2011. Архів оригіналу за 2018-4-15.